ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/481/19
Провадження № 11-1057заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М.,
Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року (у складі колегії суддів Стародуба О. П., Кравчука В. М., Єзерова А. А., Желєзного І. В., Рибачука А. І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
УСТАНОВИЛА:
1. 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Вищої ради правосуддя
від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради правосуддя; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради правосуддя допустити до негайного виконання.
2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваний наказ Вищої ради правосуддя є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий відповідачем за відсутності підстав, визначених у статтях 24, 25 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
При цьому позивач зауважує, що скасування Указу Президента України
від 13 травня 2019 року № 217/2019 не може бути підставою для відрахування ОСОБА_1 зі штату Вищої ради правосуддя, оскільки вказаний Указ вичерпав свою дію і його подальше скасування не породжує будь-яких юридичних наслідків.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 10 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права,
ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року та повернути позовну заяву до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
6. Станом на 12 грудня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Висновки суду першої інстанції
7. Передаючи позовну заяву ОСОБА_1 на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, суд першої інстанції виходив із того, що ця справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.
8. На обґрунтування такого висновку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що позивачем оскаржується наказ голови Вищої ради правосуддя, який у відповідності до вимог Закону України "Про Вищу раду правосуддя" є способом реалізації адміністративних повноважень останнього і не належить до актів Вищої ради правосуддя як колегіального органу.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, оскільки публічно-правовий спір з приводу проходження ОСОБА_1 публічної служби на посаді члена Вищої ради правосуддя виник саме між позивачем та Вищою радою правосуддя, а не її головою.
10. Також скаржник зазначає, що наказ Вищої ради правосуддя від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 "
є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
12. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
13. Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
14. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
15. Положеннями пункту 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
16. Відповідно до частини першої статті 22 КАС місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.
17. За змістом частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.