У Х В А Л А
20 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 160/8324/19
Провадження № 11-20заі20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б.,перевіривши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі - Центр) на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центу про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Центру щодо відмови йому у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Управління) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру його пенсії;
- зобов`язати Центр підготувати та надати до Управління нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 17 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Не погодившись із таким рішенням, Центр подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги, однак подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, зазначеним у цій статті.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Центр не додав цього документа, водночас заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання мотивоване відсутністю бюджетних асигнувань на 2020 рік для органів військового управління, тому командування Центру на теперішній час не має можливості сплатити судовий збір. 11 січня 2020 року Центр підготував та направив заявку до командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року
№ 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.