Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 695/2632/17
Провадження № 14-401цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури (далі - прокурор) до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Фермерське господарство (далі - ФГ) "Минця Михайла Яковича", Приватне підприємство (далі - ПП) "Голден Спайк", про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди
за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року, постановлену суддею Степченком М. Ю., та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року, постановлену колегією суддів у складі: Гончар Н. І., Ювшина В. І., Вініченка Б. Б.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21 вересня 2017 року прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив :
1.1. Визнати недійсним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Черкаській області від 2 вересня 2014 року № 23-3060/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7121584300:05:003:0060 і площею 24,9302 га.
1.2. Визнати недійсним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Черкаській області від 2 вересня 2014 року № 23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7121584300:05:003:0501 і площею 4,5698 га.
1.3. Визнати недійсним договір оренди землі від 22 вересня 2014 року, предметом якого є земельна ділянка площею 24,9302 га з кадастровим номером 7121584300:05:003:0060, що знаходиться в адміністративних межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, та скасувати державну реєстрацію вказаного договору.
1.4. Визнати недійсним договір оренди землі від 22 вересня 2014 року, предметом якого є земельна ділянка площею 4,5698 га з кадастровим номером 7121584300:05:003:0501, що знаходиться в адміністративних межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, та скасувати державну реєстрацію вказаного договору.
2. Позов мотивував так :
2.1. 27 червня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видало накази № 1818/14-14-СГ і № 1817/14-14-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 24,9302 га та 4,5698 га відповідно для ведення фермерського господарства, які розташовані в адміністративних межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі разом - земельні ділянки).
2.2. 2 вересня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видало наказ № 23-3060/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7121584300:05:003:0060 і площею 24,9302 га, та наказ № 23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7121584300:05:003:0501 і площею 4,5698 га (далі разом - оскаржені накази).
2.3. 22 вересня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 24,9302 га з кадастровим номером 7121584300:05:003:0060, що знаходиться в адміністративних межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а також договір оренди землі від 22 вересня 2014 року, предметом якого є земельна ділянка площею 4,5698 га з кадастровим номером 7121584300:05:003:0501, що знаходиться в адміністративних межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі разом - оскаржені договори).
2.4. Заяви ОСОБА_1 про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства не відповідають установленим законом вимогам, оскільки у них немає обґрунтування розмірів цих ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, зокрема наявності трудових і матеріальних ресурсів.
2.5. У ОСОБА_1 відсутні досвід роботи у сільському господарстві та необхідна освіта, а також сільськогосподарська техніка й інші засоби, необхідні для обробітку землі.
2.6. ГУ Держземагентства у Черкаській області не пересвідчилося у дійсності волевиявлення ОСОБА_1, не перевірило наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках.
2.7. На час набуття права оренди на земельні ділянки ОСОБА_1 вже був засновником і керівником ФГ " Минця Михайла Яковича", зареєстрованого 4 грудня 2002 року.
2.8. Фермерське господарство після його державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа (а не як громадянин для створення фермерського господарства), що підтверджують висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 4 грудня 2014 року у справі № 3-157гс14.
2.9. У заяві громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства має бути наведений комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" умов і обставин. Розглядаючи заяву громадянина, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен оцінити обставини й умови, зазначені у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, зокрема щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками цієї перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування має пересвідчитися у дійсності волевиявлення заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання у користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 3 лютого 2016 року у справі № 6-2902цс15 і від 7 грудня 2016 року у справі № 585/1948/15-ц).
2.10. З огляду на вказане оскаржені накази є незаконними, а оскаржені договори, укладені на їх підставі, слід визнати недійсними.
2.11. Відповідачі, укладаючи договори оренди, порушили вимоги статей 13 і 23 Закону України "Про оцінку земель", оскільки не розробили та не затвердили технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
2.12. Внаслідок надання ОСОБА_1 земельних ділянок на пільгових умовах поза процедурою проведення земельних торгів, без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, місцевий бюджет недоотримав кошти від продажу права користування земельними ділянками, а також суми орендної плати, чим порушені інтереси держави.
2.13. Наявність підстав для визнання договорів оренди недійсними підтверджують висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 22 травня 2014 року у справі № 6-11цс13 і від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92цс13.
2.14. Оскільки ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, яке є правонаступником ГУ Держземагентства у Черкаській області, допустило порушення вимог земельного законодавства, надаючи земельні ділянки у користування, воно є відповідачем у цій справі, а прокуратура - позивачем.
2.15. Справу треба розглядати за правилами цивільного судочинства через те, що спір виник з договірних відносин з фізичною особою, що підтверджують висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14 і від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
3. 22 вересня 2017 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі.
4. 17 квітня 2018 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі.
5. Суд першої інстанції мотивував ухвалу так :
5.1. На час укладення договорів оренди діяло ФГ " Минця Михайла Яковича", яке було зареєстроване 4 грудня 2002 року, засновником та головою якого є ОСОБА_1
5.2. Земельні ділянки були передані ОСОБА_1 для користування та ведення фермерського господарства саме як юридичною особою. Це підтверджує, крім іншого, договір суборенди № 11/14 від 7 листопада 2014 року, укладений ФГ " Минця Михайла Яковича " з ПП "Голден Спайк". Згідно з цим договором останньому в суборенду передана одна із земельних ділянок (з кадастровим номером 7121584300:05:003:0060 і площею 24,9302 га).
5.3. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань 8 грудня 2017 року зареєстроване ФГ "Минця Михайла Яковича-2", засновником якого є ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 1.1 статуту цього фермерського господарства підставою його створення є отримання ОСОБА_1 земельних ділянок.
5.4. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана із наданням (переданням) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
5.5. Після укладення договору тимчасового користування землею, зокрема на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому передана земельна ділянка.
5.6. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, підвідомчі господарським судам.
5.7. У правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи, а спір має розглядати господарський суд.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 29 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
7. Апеляційний суд мотивував постанову так :
7.1. Висновок суду першої інстанції про необхідність розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства є правильним.
7.2. Окрім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань 8 грудня 2017 року зареєстроване ФГ "Минця Михайла Яковича-2".
7.3. Відповідно до пункту 1.1 статуту вказаного фермерського господарства підставою для його створення стало отримання засновником - ОСОБА_1 - в оренду земельних ділянок на підставі договорів оренди.
7.4. З моменту державної реєстрації фермерського господарства фактично відбулася заміна орендаря з фізичної особи на фермерське господарство, й обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, спори щодо землекористування з іншими юридичними особами чи прокурором, який діє в інтересах держави, є спорами, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.
7.5. За змістом Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян та підлягає державній реєстрації як юридична особа. Оскільки у цій справі фермерське господарство як юридична особа зареєстроване в установленому законом порядку після отримання відповідачем прав на земельні ділянки, надані йому для ведення фермерського господарства, спір підвідомчий господарському суду, що підтверджують висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 22 червня 2018 року заступник прокурора Черкаської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
9. 12 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Обґрунтував ухвалу тим, що заступник прокурора Черкаської області оскаржує ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Заступник прокурора Черкаської області мотивує касаційну скаргу так :
11.1. Спірні правовідносини виникли в органу державної влади та ОСОБА_1 як фізичної особи, а тому справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
11.2. Стороною оскаржених договорів є фізична особа, а не фермерське господарство. Тому у разі визнання їх недійсними у ФГ "Минця Михайла Яковича" не виникне обов`язку повернути земельні ділянки, які згідно з актами приймання-передачі отримав ОСОБА_1 .
11.3. Фізичні та юридичні особи є самостійними учасниками цивільних відносин, не відповідають за зобов`язаннями один одного та самостійно здійснюють і реалізовують їхні права. Навіть у разі припинення юридичної особи - ФГ " Минця Михайла Яковича" - ОСОБА_1 не позбавляється раніше набутих цивільних прав і обов`язків фізичної особи, зокрема, права оренди земельних ділянок. Це право не ввійшло до статутного капіталу ФГ " Минця Михайла Яковича ", а відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на земельні ділянки зареєстроване саме за ОСОБА_1 .
11.4. У справі № 348/992/16-ц були інші обставини, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2018 року, до спірних правовідносин не застосовуються. На відміну від вказаної справи у справі № 695/2632/17 предмет спору стосується законності оскаржених наказів і дійсності договорів оренди, тобто спірні правовідносини виникли у момент надання ОСОБА_1 як фізичній особі земельних ділянок.
11.5. Визначаючи предметну та/або суб`єктну юрисдикцію, суди мають виходити з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин. Вказане підтверджують висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц.
(2) Доводи відзиву на касаційну скаргу
12. 1 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, який мотивував так:
12.1. У касаційній скарзі відсутні доводи про помилковість висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, а тому ці висновки треба застосувати у справі № 695/2632/17.
12.2. Доводи касаційної скарги про необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц є необґрунтованими, оскільки у ній касаційний суд не робив висновків про застосування приписів Закону України "Про фермерське господарство" у поєднанні з процесуальними нормами, що регулюють питання юрисдикції суду.
(3) Позиція інших учасників справи
13. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
15. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
16. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
17. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.