ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17955/17
Провадження № 12-137гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,
відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (представник - адвокат Кириллов М. С.),
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 910/17955/17 за позовом Фізичної особи - підприємця Омарової Фариди Абдулаївни до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про скасування рішення комісії за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року (головуючий суддя Тищенко А. І., судді Михальська О. Б., Разіна Т. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року (суддя Баранов Д. О.) та
УСТАНОВИЛА:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року Фізична особа - підприємець Омарова Фарида Абдулаївна (далі - ФОП Омарова Ф. А.) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПАТ "ДТЕК Київські електромережі") про скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456, оформленого протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2017 року за наслідками перевірки представниками відповідача об`єкта, що розташований під АДРЕСА_1, був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ), № 37456, у якому зазначено про порушення підприємцем як споживачем електричної енергії статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ шляхом самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ФОП Омаровою Ф. А. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від 10 липня 2013 року № 52606 (далі - договір).
4. Відповідно до пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за його об`єктами згідно з умовами договору та додатків до нього, що є невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.
5. Згідно з пунктом 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.
6. Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, обчислену виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
7. У разі виявлення однією стороною порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт (пункт 4.4 договору).
8. Сторони у пункті 7.1 договору узгодили, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування енергоустановок (далі - ПУЕ) та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".
9. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору).
10. 15 лютого 2017 року представниками Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" - інженерами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та електромонтером ОСОБА_3 проведено перевірку електролічильника на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складено акт про порушення № 37456, у якому встановлено порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Установлено також самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо. Представник споживача не назвався, від підпису відмовився.
11. 18 квітня 2017 року відбулось засідання комісії ПАТ "Київенерго", результати якого оформлені протоколом № 704, з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456. На цьому засіданні прийнято рішення комісії провести нарахування згідно з пунктом 2.9 та формулою 2.7 Методики. Потужність 32,67 кВт визначена згідно з площею перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання (трифазне підключення ВВГ 4?10 кв. мм; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год, 7 днів на тиждень; період нарахування з 19 серпня 2014 року по 06 березня 2017 року (з дати останньої технічної перевірки засобів обліку даного споживача за зазначеною адресою, що передувала даті складання акта про порушення по дату усунення порушення); всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 680 138,27 грн; нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання протоколу та рахунку).
12. Суди встановили, що позивач звернувся з проханням до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) щодо встановлення відповідності дій ПАТ "Київенерго" вимогам законодавства, яке було розглянуто й у відповідь на яке листом від 01 липня 2017 року № 4890/203/9-17 повідомлено, що НКРЕКП вважає, що ПАТ "Київенерго" не має підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта. Також указано, що відповідно до положень пункту 2.1 Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень, зокрема, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. При цьому згідно з абзацом 4 пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики ця Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
13. Предметом позову у цій справі є вимога ФОП Омарової Ф. А. про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704. На обґрунтування позовної вимоги позивач указав, що рішення комісії є недійсним з таких причин: 1) відсутність вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеність та надуманість відповідачем факту порушення позивачем правил ПКЕЕ, зокрема статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до акта, а саме: "Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо"; 2) відсутність підстав для застосування Методики на підставі акта; 3) донарахування здійснені за період із 19 серпня 2014 року по 06 березня 2017 року, тоді як у цей період представниками відповідача було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та жодних порушень не встановлено; 4) акт складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення комісії ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.
15. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належними та допустимими доказами не довів порушень позивачем ПКЕЕ, зафіксованих в акті від 15 лютого 2017 року № 37456 способом, що підтверджується листом НКРЕКП від 01 липня 2017 року № 4890/203/9-17.
16. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.
17. Постанова мотивована посиланнями на відповідність акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456 вимогам ПКЕЕ та на відповідність розрахунку комісією відповідача вартості недоврахованої електричної енергії вимогам Методики.
18. ФОП Омарова Ф. А. у березні 2018 року звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2018 року замінено у справі № 910/17955/17 відповідача - ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі").
20. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року у справі № 910/17955/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
21. При цьому Верховний Суд указав, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно, зокрема: встановити, чи відповідає здійснене відповідачем нарахування спірної санкції на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики порушенню, зафіксованому в акті про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456; встановити, які типи перевірки (контрольний огляд чи технічна перевірка) були здійснені представниками відповідача на об`єкті позивача 10 липня 2013 року, 19 серпня 2014 року, 11 грудня 2015 року, 24 червня 2015 року та 29 березня 2016 року.
22. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року, позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704, з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37465.
23. Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики, а за висновком судів нарахування необхідно здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11, суди дійшли висновку про порушення ПАТ "Київенерго" норм ПКЕЕ, що є підставою для скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення від 15 лютого 2017 року № 37456, оформлене протоколом від 18 квітня 2017 року № 704.
Короткий зміст касаційної скарги
24. У травні 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2019 року, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
25. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", призначив розгляд справи у судовому засіданні та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
26. 05 серпня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 910/17955/17 разом з касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
27. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц наведено такі висновки:
- приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) вказують на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Таким чином, вимоги про скасування протоколу та визнання неправомірними відповідних дій не підлягають розгляду в судах;
- складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час перевірки дотримання цих ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав;
- зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
28. Ураховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц з огляду на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом чи судом у визначених законом випадках, та зазначив, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом, є оперативно-господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача, а можливість її скасування прямо передбачена приписами законодавства.
29. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), Велика Палата Верховного Суду цю справу прийняла та призначила до розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подали касаційну скаргу
30. ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у своїй касаційній скарзі посилається на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
31. Також скаржник зазначає, що відповідно до положень статей 235-237 Господарського кодексу України суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку, оскільки помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, а не для визнання недійсним рішення комісії про нарахування вартості необлікованої енергії та звільнення позивача від відповідальності за порушення ПКЕЕ.
32. Скаржник стверджує, що нарахування правомірно проведено на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики, оскільки схема електропостачання споживача не відповідала договірній, а представниками відповідача було виявлено безоблікове (поза засобом обліку) підключення, виконане дротом від живлячої кабельної лінії.
33. ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" зауважує, що сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та матеріали справи не містять доказів того, що позивач сплатив кошти саме адвокату за надані послуги у цій справі. Також скаржник указує, що юридична особа "Перше київське юридичне бюро" (код ЄДРПОУ 40533313), якій позивач сплатив винагороду в розмірі 24 000,00 грн, за своєю організаційно-правовою формою є не адвокатським бюро, а господарським товариством, тому не може бути стороною договору про надання правової допомоги.
34. У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, та зауважив, що Велика Палата Верховного Суду вже ухвалювала рішення в аналогічних спорах, зокрема у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц зроблено обґрунтовані висновки щодо способу захисту прав, тому представник відповідача вважає, що і в цій справі позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки він є неефективним, і взагалі така категорія справ не підлягає розгляду в судах. Одночасно представник скаржника зазначив, що оскільки судами попередніх інстанцій не спростовано факту самовільного підключення поза засобами обліку до електромережі та встановлено нарахування відповідачем суми недоврахованої електроенергії за неправильною формулою, то суд вправі здійснити перерахунок нарахованої суми.
Позиція ФОП Омарової Ф. А.
35. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу вказує, що відповідачем помилково проведено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики, оскільки в акті про порушення не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо застосування ПКЕЕ
36. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
37. Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
38. Згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
39. ПКЕЕ (чинними на час виникнення спірних правовідносин; втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2018 року № 312) врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).
40. Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
41. Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
42. За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
43. Пункт 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
44. Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.
45. Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
46. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
47. Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
48. Частиною першої статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
49. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2017 року представниками Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" - інженерами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та електромонтером ОСОБА_3 проведено перевірку електролічильника на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складено акт про порушення № 37456, у якому встановлено порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Установлено також самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо.
50. Приписами пункту 1.2 ПКЕЕ встановлено, що прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
51. Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.
52. Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку ПУЕ та іншим нормативно-технічним документам.
53. Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації, порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.