П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/828/18
Провадження № 11-319заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника позивача - Мартиненко А. В.,
представника відповідача - Таркаєвої О. С.,
розглянула у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року (судді Білоус О. В., Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л., Шарапа В. М.),
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 18 вересня 2018 року № 1612/ко-18 про невідповідність судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 займаній посаді (далі - рішення ВККС).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що вважає протиправними дії Комісії щодо виставлення оцінок за показниками кваліфікаційного оцінювання, окрім тих оцінок, які оцінюються за результатами іспиту, а рішення ВККС, яке прийняте на підставі оцінювання, таким, що підлягає скасуванню.
На думку позивача, оцінювання відповідності судді займаній посаді відбувається не на підставі закону, а проведення будь-якого оцінювання судді з подальшим можливим звільненням з посади не відповідає європейським стандартам, тому дії, які вчинені суб`єктом владних повноважень на проведення такого оцінювання вже є протиправними та неповинні спричиняти негативних наслідків для особи.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення ВККС, бо воно є обґрунтованим, відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), кваліфікаційне оцінювання проводив повноважний склад членів ВККС, оскаржуване рішення підписали усі члени ВККС, які брали участь у кваліфікаційному оцінюванні та в його ухваленні, рішення ВККС містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких ВККС дійшла відповідних висновків.
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи щодо дослідження та перевірки висновків, які викладені в оскаржуваному рішенні ВККС, перевірки правомірності дій відповідача, наявністю висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, у квітні 2019 року ОСОБА_1, від імені якого діє представник Кравець Ростислав Юрійович, подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 наводить доводи, аналогічні доводам позовної заяви та вказує на відсутності у рішенні суду мотивів відносно його аргументів про визнання протиправними дій ВККС щодо здійснення оцінювання.
Позивач вважає, що Комісія порушила вимоги щодо формування та ведення його досьє, внаслідок чого відповідач допустив свавілля при оцінюванні критерію його компетентності в цілому, протиправно діючи щодо оцінювання його складових.
На думку ОСОБА_1, рішення ВККС не містить відомостей про оцінювання особистої та соціальної компетентності позивача з урахуванням та на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, тому вважає, що такі дії ВККС є протиправними.
Скаржник зазначає, що його загальний рівень професійної етики психологом оцінено як "дуже високий", а досьє не містить інформації з належного джерела походження щодо порушення ним антикорупційного законодавства, правил суддівської етики чи допущення будь-якої іншої поведінки, що порочить звання судді чи підриває довіру до суду, та вважає, що такі обставини вказують на свавільність дій відповідача щодо оцінювання критерію професійної етики, за відсутності оцінок його показників.
Позивач вважає, що ВККС протиправно здійснила оцінювання двох різних критеріїв професійної етики та доброчесності на підставі одних і тих же даних, отриманих у спосіб не передбачений законом, які містять припущення, не підтверджені жодним доказом, що залишилося поза увагою суду першої інстанції та вказує на його необ`єктивність.
Скаржник зазначає, що відсутність мотивів з оцінювання критеріїв та їх складових і виправдання їх відсутності необмеженою дискрецією ВККС, не відповідає вимогам правової визначеності та становить втручання в приватне життя позивача в розумінні настання негативних наслідків у вигляді звільнення з посади.
Натомість представник ВККС у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог апеляційної скарги та, зі свого боку, доводить, що скарга позивача не містить обґрунтувань щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права і незаконності рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду щодо цієї категорії справ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 квітня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 8 квітня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року, а ухвалою від 22 квітня 2019 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
30 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 9/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Заслухавши доповідь судді, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та аргументи відзиву представника ВККС, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Суд першої інстанції встановив таке.
Указом Президента України від 15 квітня 2008 року №362/2008 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року №207-VIІ "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду безстроково.
Рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1
Рішеннями Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 та 30 травня 2018 року № 119/зп-18 в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 55,125 бала. За результатами виконаного практичного завдання ОСОБА_1 отримав 62,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 117,625 бала.
ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 18 липня 2018 року № 173/зи-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 16 квітня 2018 року, зокрема, судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, якого також допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Комісією проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Так, за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивач набрав 313,625 бала, за критерієм професійної етики - 174,33 бала, за критерієм доброчесності - 153,33 бала.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 набрав 641,3 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
З урахуванням викладеного, Комісія прийшла до висновку про невідповідність судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 займаній посаді та прийняла оскаржуване рішення від 18 вересня 2018 року № 1612/ко-18, яким вирішила:
- визнати, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 641,3 бала;
- визнати суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
Не погодившись із таким рішенням Комісії, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1402-VІІІ) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
ВККС рішенням від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т. ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ Положення рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.
Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Відповідно до частин другої і третьої статті 88 Закону № 1402-VІІІ суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС.
Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.