Постанова
Іменем України
16 січня 2020 року
м. Київ
справа № 335/6360/15-к
провадження № 51-1873 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника в режимі відеоконференції Турчинського М.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Турчинського М.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060003021, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Крім того, вказаним вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2 09 травня 2015 року о 09:46, перебуваючи біля вхідних дверей туристичної компанії ТОВ "Бізнес Візіт", що на просп. Маяковського, 4 у м. Запоріжжі, діючи умисно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрали майно ТОВ "Бізнес Візіт", чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 171,33 грн.
Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 24 травня 2015 року о 18:44, перебуваючи біля вхідних дверей відділення банку ПАТ "Альфа Банк", що на просп. Маяковського, 1 у м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрали майно ПАТ "Альфа Банк", чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 1 870 грн.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їхніх захисників Турчинського М.І. та Рекунової А.В. залишено без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Турчинський М.І. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому зазначає, що на час розгляду кримінального провадження було збільшено розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян і для притягнення особи до кримінальної відповідальності мінімальна вартість викраденого майна має становити 192 грн, а тому епізод крадіжки майна ТОВ "Бізнес Візіт" перестав відноситися до кримінально караних діянь. На думку захисника, враховуючи вимоги ст. 5 КК України та керуючись положеннями ст. 284 КПК України, апеляційний суд був зобов`язаний закрити кримінальне провадження за вказаним епізодом. Крім того, вказує, що апеляційним судом не повідомлено потерпілих належним чином про час та дату апеляційного розгляду та здійснено розгляд кримінального провадження в апеляційному порядку за їх відсутності. Також наголошує, що розмір заподіяного матеріального збитку (епізод крадіжки майна ТОВ "Бізнес Візіт") встановлено на підставі довідки підприємства, тоді як дійсний розмір має бути підтверджений лише процесуальним джерелом доказування - висновком експерта. Таким чином, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 412, 417, 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу директор ТОВ "Бізнес Візіт" ОСОБА_4 вказує про необґрунтованість та надуманість такої скарги, просить залишити її без задоволення.
У судовому засіданні захисник Турчинський М.І. підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити. Прокурор Піх Ю.Г. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, місцевий суд належним чином вмотивував на підставі сукупності доказів, зібраних, оцінених та перевірених у судовому засіданні відповідно до вимог процесуального законодавства, зокрема на підставі показань засудженого, свідків, а також даних, що містяться в протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, правильно визнаних судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 .
На переконання колегії суддів, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з урахування обсягу висунутого обвинувачення є правильною.