ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 538/1223/18
провадження № 51-3572 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів: Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Матюшевої О. В.,
засудженого ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника Шмакова О. В.,
потерпілої ОСОБА_2,
представника потерпілої Хуторненка І. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шмакова Олега Віталійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120181702300000323стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юсківці Лохвицького району Полтавської області, який згідно з матеріалами кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лубенського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання із застосуванням частини 1 ст. 69 КК України у виді 6 років позбавлення волі. Вирішено питання щодо речових доказів та цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно з цим вироком, ОСОБА_1 30 червня 2018 року близько 01 год. 50 хв., перебуваючи у приміщенні розважального закладу "Абріколь" за адресою м. Лохвиця вул. Перемоги, 16 Полтавської області, умисно наніс не менше трьох ударів руками, стиснутими у кулак в обличчя та голову ОСОБА_3, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження. 30 червня 2018 року від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці вчинення злочину.
За вироком Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційні скарги захисника Шмакова О. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Хуторненка І. М. залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора Гнідаша В. І. - задоволено частково. Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шмаков О. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого просить оскаржуване судове рішення змінити та призначити ОСОБА_1 основне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано виключив обставини, які пом`якшують відповідальність та визнав безпідставним застосування ст. 69 КК України, не врахував дані, що характеризують особу засудженого та призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість. Вважає, що апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги прокурора та суттєво погіршив становище засудженого чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
У запереченні на касаційну скаргу представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Хуторенко І. М. просить касаційну скаргу захисника Шмакова О. В. залишити без задоволення, а вирок Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити - без змін. Вказує на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ній доводи не відповідають дійсності, тому що засуджений ОСОБА_1 за весь час розгляду кримінального провадження щиро не розкаявся, активно не сприяв у розкритті злочину та не прагнув здійснити відшкодування завданої злочином шкоди, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни вироку апеляційного суду та призначення основного покарання нижче найнижчої межі.
У запереченні на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_2 просить касаційну скаргу захисника Шмакова О. В. залишити без задоволення, а вирок Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін. Вказує на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ній вимоги є неправдивими, нічим не обґрунтованими, а доводи, не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки засуджений ОСОБА_1 за весь час розгляду кримінального провадження щиро не розкаявся, активно не сприяв у розкритті злочину, не прагнув здійснити відшкодування завданої злочином шкоди, а тому відсутні жодні підстави для зміни вироку Полтавського апеляційного суду та призначення основного покарання нижче найнижчої межі встановленої санкцією ч. 2 ст.121 КК України. Також, не оспорюючи доведеність вини, вважає, що обставини передбачені ст. 66 КК України, зокрема, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1, а призначене покарання є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів,
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Матюшева О. В. проти задоволення касаційної скарги заперечувала та просила вирок Полтавського апеляційного суду залишити без зміни.
Захисник Шмаков О. В. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Хуторенко І. М. вважали, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, просили залишити її без задоволення, а вирок Полтавського апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.