Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 724/428/17
провадження № 61-44237св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року у складі судді Гураль Л. Л., постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Лисака І. Н., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про визнання частково недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Позовна заява мотивована тим, що 22 червня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Колінковецької сільської ради Хотинського району від 22 квітня 2013 року № 255/XVІІІ/13 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку в розмірі 0,1779 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Позивач зазначає, що цим рішенням неправомірно було передано колишньому власнику ОСОБА_4 частину земельної ділянки (а саме - в розмірі 0,1779 га), яка закріплена за його будинком.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просиввизнати недійсним та скасувати пункт 1.4 рішення від 22 квітня 2013 року № 255/XVІІІ/13 Колінковецької сільської ради Хотинського району про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки в розмірі 0,1779 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та передачу її у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів наявність його права на спірну земельну ділянку.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 09 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, зазначив, що вказана земельна ділянка площею 0,1779 га для ведення особистого селянського господарства не відноситься до земельної ділянки, на якій розміщені житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що при переході права власності на житловий будинок ОСОБА_1 мала би перейти і земельна ділянка у тому ж розмірі, що закріплена за цим будинком, а саме - у розмірі 0,4279 га, з яких: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 0,1779 га - для ведення особистого селянського господарства.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
02 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 22 червня 2010 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,25 га (кадастровий номер 7325084000:003:0105), наданій в користування для обслуговування житлового будинку.
На підставі цього договору за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 червня 2010 року.
Рішенням Колінковецької сільської ради Хотинського району від 22 квітня 2013 року № 255/XVІІІ/13 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність ОСОБА_1 , згідно із договором купівлі-продажу житлового будинку від 22 червня 2010 року для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Колінковецької сільської ради Хотинського району від 22 квітня 2013 року № 255/XVІІІ/13 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку в розмірі 0,1779 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).