Постанова
Іменем України
17 січня 2020 року
м. Київ
справа № 366/2027/18
провадження № 61-18759св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
треті особи: Прокуратура Київської області, Головне управління Національної поліції в Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури Київської області на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 березня 2019 року у складі судді Тетервак Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів:Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), треті особи: Прокуратура Київської області, Головне управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового розслідування.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 28 липня 2014 року їй вручено повідомлення про підозру про вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального Кодексу України (далі - КК України). 18 листопада 2014 року Прокуратурою Київської області направлено до суду обвинувальний акт про її обвинувачення.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області, її звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею її на поруки трудового колективу, проте 12 листопада 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано ухвали судів попередніх інстанцій та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
30 грудня 2015 року ухвалою Іванківського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 04 березня 2014 року № 12014110000000058 повернуто Прокуратурі Київської області, а 21 березня 2016 року Прокуратурою Київської області складено та направлено до суду новий обвинувальний акт щодо неї та лише 13 січня 2017 року вироком Іванківського районного суду Київської області її визнано невинною та виправдано.
Таким чином, із 28 липня 2014 року по 29 травня 2017 року, тобто 34 місяці, вона незаконно перебувала під слідством та судом, та вважає, що незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності їй завдано моральну шкоду, пов`язану зі змінами у її житті, здоров`ї та службових стосунках, через що вона змушена звернутися до суду із цим позовом.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд стягнути із Державного бюджету України на її користь 1 005 210,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 27 березня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто із Казначейства на користь ОСОБА_1 122 859,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, врахувавши глибину моральних втрат та страждань, які позивач зазнала, перебуваючи 33 місяці під слідством і судом, дійшов висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь позивачки 122 859,00 грн моральної шкоди. Розрахунок розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд визначив відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2018 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційні скарги ГУ НП у Київській області, Казначейства, Прокуратури Київської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 березня 2019 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 141 882,00 грн на відшкодування моральної шкоди шляхом списання цих коштів Казначейством з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив із того, при визначені розміру морального відшкодування на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на момент відшкодування (4 173,00 грн), виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили, тобто у цій справі з 28 липня 2014 року по 29 травня 2017 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг
У жовтні 2019 року ГУ НП у Київській області, Державна казначейська служба України, Прокуратура Київської області подали до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Касаційна скарга Казначейства мотивована тим, що визначений судами розмір відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим, не відповідає обставинам справи та не підтверджений доказами. Судами не враховано пункту 3 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівникам та інших виплат. У позовній заяві відсутні відомості щодо заподіяння позивачеві страждань та не зазначено у чому конкретно вони полягали.
Касаційна скарга ГУ НП в Київській області мотивована тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження порушення її прав під час судового слідства. Факт незаконності досудового слідства не встановлений, оскільки порушення кримінальної справи відбулося внаслідок існування ознак злочину в діях позивача, при цьому наявність чи відсутність складу злочину у цих діях, а отже і вирішення питання щодо відсутності вини могло бути встановлено лише у межах розслідування кримінальної справи. ГУ НП в Київській області є неналежним відповідачем у цій справі.
Касаційна скарга Прокуратури Київської області мотивована тим, що позивач не надала доказів на підтвердження заподіяння їй моральних страждань. Сама по собі наявність виправдувального вироку не є безумовною підставою для покладення на відповідний орган обов`язку відшкодувати моральну шкоду. Позивач під час розгляду кримінального провадження у суді давала покази на підтвердження своєї вини, у зв`язку із чим перешкоджала з`ясуванню істини й така самообмова була добровільною, завідомо неправдивою та зафіксована в матеріалах справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ГУ НП у Київській області, Казначейства, Прокуратури Київської області не підлягають задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
04 березня 2014 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12014110000000058 за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
28 липня 2014 року прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 лютого 2015 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку з передачею її на поруки трудового колективу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2015 року скасовано вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2015 року обвинувальний акт в кримінальному провадженні від 04 березня 2014 року № 12014110000000058 повернуто прокурору Київської області.
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 29 травня 2018 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано невинними та виправдано.
Згідно з консультативним висновком спеціаліста Обласного психіатрично-наркологічного медичного об`єднання № 123-ц внаслідок перебування під слідством та судом ОСОБА_1 зазнала тривалих негативних психоемоційних переживань, що призвело до негативного впливу на її психологічне здоров`я.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За правилами пункту 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.