Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 154/1812/16
провадження № 61-41107св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велимчаниця Анатолій Іванович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 березня 2018 року у складі судді Лященка О. В. та постанову апеляційного суду Волинської області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велимчаниця А. І., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_2 у період із 09 вересня 1984 року до 23 липня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого набули у власність нерухоме майно на АДРЕСА_1 - комплекс "тарний склад", який належав відкритому акціонерному товариству "Володимир-Волинський консервний завод", а саме: лісопильний цех площею 59,9 м. кв., столярний цех площею 287,4 м. кв., складські приміщення площею 434,9 м. кв., навіс для зберігання площею 805 м. кв., з обладнанням: лісопильна рама, фуговальний станок, рейсмусовий станок, круглопильний станок, зварочний трансформатор.
У зв`язку з наведеним вважала це майно об`єктом спільної сумісної власності подружжя, не зважаючи на те, що право власності на нього зареєстроване на ім`я ОСОБА_2
04 серпня 2003 року (після розірвання шлюбу) вона позичила ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50 000 доларів США для проведення капітального ремонту комплексу "тарний склад", про що він написав їй відповідну розписку.
Разом із тим ОСОБА_2 за позичені кошти замість капітального ремонту здійснив реконструкцію комплексу "тарний склад" без її відома та згоди.
У подальшому ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 5 647 м. кв., на якій розташоване приміщення комплексу "тарний склад", на АДРЕСА_1 .
Зазначала, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 серпня 2007 року у справі № 2-1017/07 за ОСОБА_2 визнано право власності на адміністративне приміщення загальною площею 165,7 м. кв., виробничо-складські приміщення загальною площею 1 998,6 м. кв., магазин промислових товарів загальною площею 328,1 м. кв., прохідну загальною площею 5,3 м. кв., два навіси загальною площею відповідно 73,2 м. кв. та 65,9 м. кв., пилораму загальною площею 63,9 м. кв., вбиральню загальною площею 1,2 м. кв., що були самочинно збудовані на АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2016 року у справі № 2-1017/07 вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Указані приміщення, крім адміністративного приміщення загальною площею 165,7 м. кв., у результаті реконструкції були перероблені в приміщення торгового комплексу (центру).
25 вересня 2014 року між її колишнім чоловіком ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено чотири договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А. І. та зареєстровані в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № №1805, 1807, 1809 та 1811.
Предметом цих правочинів є приміщення вищезазначеного торгового комплексу та земельна ділянка, а саме:
- нежитлове приміщення торгового центру /Ж-1/ загальною площею 2 363,6 кв. м. у АДРЕСА_1 (договір № 1805);
- адміністративне приміщення /А-2/ загальною площею 165,7 кв. м. у АДРЕСА_1 (договір № 1807);
- нежитлове приміщення торгового центру /3-1/ загальною площею 184,0 кв. м. у АДРЕСА_1 (договір № 1809);
- земельна ділянка загальною площею 0,5647 га у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для обслуговування об`єктів комерційного призначення (торгового комплексу) (договір №1811).
Посилалася на те, що вона є співвласником вищевказаних приміщень, які створені внаслідок реконструкції колишніх приміщень "тарного складу".
ОСОБА_2 без її згоди відчужив спірне майно ОСОБА_3 .
Оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, останній також є співвласником зазначених приміщень.
У зв`язку з наведеним просила визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25 вересня 2014 року, укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Волинської області від 21 червня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При відмові у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що спільне майно подружжя - комплекс "тарний склад" повністю знищено, а натомість ОСОБА_2 самочинно збудовані спірні об`єкти, на які він у подальшому набув права власності, у зв`язку з чим згода ОСОБА_1 на укладення договорів купівлі-продажу від 24 вересня 2014 року не була потрібна.
Крім того, земельна ділянка, відчужена ОСОБА_3 відповідно до договору від 24 вересня 2014 року (реєстровий номер 1811), придбана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2003 року, після розірвання шлюбу із ОСОБА_1, тому дане нерухоме майно не може вважатись об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Короткий зміст касаційної скарги
У липні 2018 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Заявник посилається на те, що при розгляді справи суди не врахували загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.
Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.
Суди зробили необґрунтований висновок про те, що комплекс "тарний склад" був знищений, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження.
Унаслідок неповного з`ясування обставин суди зробили помилкові висновки про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст відзиву
Від ОСОБА_3 надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Обставини справи
Суди встановили, що в період із 09 вересня 1984 року до 23 липня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до свідоцтва, виданого 12 травня 1999 року державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж. П. за реєстр. № 3-836, на підставі акту про проведення публічних торгів, затвердженого начальником Володимир-Волинського ВДВС Волинської області Березою М. М. 12 травня 1999 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності майно, яке складається з комплексу "тарний склад", а саме: лісопильний цех площею 59,9 м. кв., столярний цех площею 287,4 м. кв., складські приміщення площею 434,9 м. кв., навіс для зберігання площею 805 м. кв., з обладнанням: лісопильна рама, фуговальний станок, рейсмусовий станок, круглопильний станок, зварочний трансформатор, в АДРЕСА_1, що раніше належало відкритому акціонерному товариству "Володимир-Волинський консервний завод" і придбане ОСОБА_2 за 28 600 грн.
Право власності на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано 11 жовтня 1999 року за ОСОБА_2 .
Згідно з рішенням Володимир-Волинської міської ради від 02 серпня 2003 року № 10/4 та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28 серпня 2003 року ОСОБА_2 купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6 147 м. кв. на АДРЕСА_1 .