Постанова
Іменем України
17 січня 2020 року
м. Київ
справа № 211/2473/15-ц
провадження № 61-7176св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року у складі судді
Ткаченко С. В. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 25 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М.,
Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товарної біржі "Українська біржа нерухомості" (далі - ТБ "Українська біржа нерухомості"), треті особи: Житлово-будівельний кооператив "Схід-40" (далі - ЖБК "Схід-40"), Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, про визнання майна спільною сумісною власністю, усунення перешкод та встановлення права користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 20 вересня 1997 року
по 03 листопада 2009 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня
1997 року сторонами придбано у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу, у зв`язку з неприязними стосунками з відповідачем, ОСОБА_1 разом з донькою змушені були виїхати з вказаної квартири та переїхати жити до її матері у квартиру АДРЕСА_2, оскільки відповідач створює перешкоди у користуванні квартирою.
На підставі вищевказаного, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що зареєстрований
на ТБ "Українська біржа нерухомості"; визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності
на Ѕ частину квартири; визначити право володіння та користування квартирою, виділивши їй з неповнолітньою донькою у володіння та користування кімнату площею 17,5 кв. м з виходом на лоджію площею
1,9 кв. м, всього 19,4 кв. м; виділити відповідачу у володіння та користування кімнату площею 12,0 кв. м; місця загального користування (кухню, ванну, вбудовану шафу, два коридори) залишити в загальному користуванні; усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення її з донькою до спірної квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року позов
ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що укладений 29 вересня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зареєстрований на ТБ "Українська Біржа Нерухомості" (Криворізька філія).
Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1 .
Встановлено наступний порядок користування квартирою
АДРЕСА_1 :
виділено у користування ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 кімнату площею 17,5 кв. м (приміщення 2) з виходом на лоджію площею 1,9 кв. м (приміщення І), всього 19,4 кв. м;
виділено у користування ОСОБА_2 кімнату площею 12,0 кв. м (приміщення 3);
місця загального користування: кухню площею 8,5 кв. м (приміщення 4), ванну кімнату - 2,6 кв. м (приміщення 7), вбудовану шафу - 0,3 кв. м (приміщення 5), туалет - 1,0 кв. м (приміщення 6), коридор - 3,6 кв. м (приміщення 8), коридор - 5,0 кв. м (приміщення 1) залишено у загальному користуванні.
Усунуто перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселено ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_4 до квартири
АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони виконали умови договору купівлі-продажу, однак нотаріально договір не посвідчили, оскільки такий договір не підлягає нотаріальному посвідченню відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Отже, наявні підстави для визнання вказаного договору купівлі-продажу квартири дійсним.
Також підлягають задоволенню вимоги про визнання вказаної квартири спільною сумісною власністю та визнання за позивачем частки спірного майна на підставі статей 60, 69, 70 СК України. У зв`язку з тим, що між сторонами склалися неприязні стосунки між сторонами, відповідач чинить перешкоди, внаслідок яких позивач з неповнолітньою донькою не має можливості користуватися відповідною частиною квартири, вимоги позивача про вселення у спірну квартиру та встановлення порядку спірною квартирою підлягають задоволенню. Проте, позовні вимоги в частині виділення саме у володіння кімнат сторонам не підлягають задоволенню оскільки частки сторін у квартирі є рівними.
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив апеляційний суд скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про виділення у користування їй разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 кімнати площею 17,5 кв. м з виходом на лоджію площею 1,9 кв. м, а йому - кімнату площею 12,0 кв. м, із залишенням місць загального користування в загальному користуванні, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня
2017 року заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, ухвалюючи рішення про встановлення порядку користування квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що запропонований позивачем порядок користування житлом буде відповідати як інтересам співвласників, так і інтересам їхньої неповнолітньої дитини. Проте, задоволення цих позовних вимог є передчасним, оскільки відсутні належні та допустимі докази порушеного права позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання за сторонами права власності на Ѕ частину квартири, встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні квартирою, рішення апеляційного суду в частині визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій повно та всебічно не з`ясували всі обставини справи,
у зв`язку з чим ухвалили судові рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Крім того, апеляційний суд не долучив до матеріалів справи докази, які необхідні для встановлення обставин справи в повному обсязі та правильного вирішення спору, а саме: спірна квартира була придбана відповідачем за свої власні кошти на підставі договору позики
від 16 серпня 1997 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у період з 20 вересня 1997 року по 03 листопада