ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 756/647/13-ц
провадження № 61-24286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року, ухвалене у складі судді Васильченка О. В., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року, постановлену колегією у складі суддів: Вербової І. М., Поливач Л. Д., Шахової О. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (далі - ТОВ "Вердикт Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позову зазначило, що 20 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 19 800 доларів США, що за встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США еквівалентно 99 990 гривень, на строк до 20 лютого 2014 року зі сплатою 13% річних з можливістю щомісячного перегляду процентної ставки.
У забезпечення виконання цього кредитного зобов`язання ОСОБА_1 передала в заставу автомобіль марки Honda City 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 .
20 квітня 2012 року ПАТ "УкрСиббанк", яке є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", за договором факторингу № 05/12 відступило права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000 Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", яке у цей же день за договором факторингу № 05/12-КВ відступило їх позивачу.
ТОВ "Вердикт Фінанс" зазначає, що відповідач неналежно виконувала свої договірні зобов`язання і станом на 5 листопада 2013 року має заборгованість у розмірі 80 358,21 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 51 408,38 гривень; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 7 356,15 гривень; заборгованість за процентами станом на дату вчинення розрахунку - 10 488,74 гривень; пеня - 9 562,66 гривень і три проценти річних - 1 542,28 гривень.
За таких обставин позивач просив у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на автомобіль марки HondaCity 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, шляхом його продажу з правом укладення товариством від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем та з правом вчиняти від імені власника усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку, в тому числі звертатися із письмовою заявою про зняття обліку та видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, отримати акт огляду вказаного автомобіля і нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, підписувати зазначені заяви і пред`являти вказаний автомобіль для огляду. Також просив витребувати у відповідача ключі від транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію і номерні знаки.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року позов задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000 від 20 лютого 2007 року звернено стягнення на предмет застави - автомобіль марки Honda City 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля із правом укладення заставодержателем від імені власника договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Надано ТОВ "Вердикт Фінанс" (в особі уповноваженого представника) право підписати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля з іншою особою-покупцем.
Витребувано у ОСОБА_1 автомобіль марки Honda City 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, комплект ключів до нього, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу і номерні знаки НОМЕР_2, які зобов`язано передати позивачу.
Надано ТОВ "Вердикт Фінанс" (в особі уповноваженого представника) право (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з центрів надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1399, у тому числі право звертатися із письмовою заявою про зняття з обліку та про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, право на отримання акта огляду автомобіля, нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та право на підпис зазначених заяв і на пред`явлення вказаного автомобіля для огляду.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" судовий збір у розмірі 1 606,48 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення ОСОБА_1 зобовʼязань з повернення отриманого кредиту і наявність визначених законодавством правових підстав для звернення стягнення на переданий в заставу транспортний засіб у рахунок погашення цієї заборгованості.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про звернення стягнення на передане в заставу майно, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просила заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що поданий позивачем в обґрунтування розміру заборгованості розрахунок є неповним і недеталізованим, тому не може покладатися в основу рішення; зазначена у розрахунку пеня неправильно обчислена, оскільки її розмір не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діє у відповідний період.
На думку заявника, вимоги ТОВ "Вердикт Фінанс" є передчасними, так як повідомлення про дострокове повернення кредита вона не отримувала і відповідний обов`язок у неї не виник.
Вважає, що позивач не набув права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000, так як договори факторингу між ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Кредекс Фінанс" і ТОВ "Вердикт Фінанс", за якими передано права вимоги до боржників-фізичних осіб, суперечать розпорядженню Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 квітня 2009 року № 231 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг" і є незаконними.
Позиція інших учасників справи
У березні 2017 року ТОВ "Вердикт Фінанс" подало заперечення на касаційну скаргу, у яких послалося на безпідставність її доводів. Вказало, що належними та допустимими доказами підтвердило набуття прав кредитора за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000, які ОСОБА_1 не спростувала.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження у справі і зупинено виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що 20 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 19 800 доларів США, що за встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США еквівалентно 99 990 гривень, на строк до 20 лютого 2014 року зі сплатою 13% річних з можливістю щомісячного перегляду процентної ставки.
У забезпечення виконання цього кредитного зобов`язання ОСОБА_1 передала в заставу автомобіль марки Honda City 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 5.3 договору у разі порушення позичальником встановлених ним обов`язків банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за цим договором, а у разі невиконання позичальником цієї вимоги - звернути стягнення на предмет застави.
20 квітня 2012 року ПАТ "УкрСиббанк", яке є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", уклало з ТОВ "Кредекс Фінанс" договір факторингу № 05/12, згідно з яким відступило товариству права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11119865000.
Цього ж дня ТОВ "Кредекс Фінанс" уклало з ТОВ "Вердикт Фінанс" договір факторингу № 05/12-КВ, за яким відступило права вимоги за укладеним із відповідачем договором позивачу.
Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору за умови, що фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу клієнтові до або у дату передачі, передача набуває чинності та з моменту підписання акта приймання-передачі до фактора переходить право вимоги за кредитами, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників і отримує відповідні права вимоги за кредитами.
Акт приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, є доказом передачі права вимоги.
Оцінивши витяг з реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 05/12) та витяг з реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 05/12-КВ), суди встановили, що ТОВ "Кредекс Фінанс" дійсно відступило ТОВ "Вердикт Фінанс" права вимоги за укладеним із ОСОБА_1 договором.
Також судами встановлено, що ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна не виконувала. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 5 листопада 2013 року вона має заборгованість у розмірі 80 358,21 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 51 408,38 гривень; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 7 356,15 гривень; заборгованість за процентами станом на дату вчинення розрахунку - 10 488,74 гривень; пеня - 9 562,66 гривень і три проценти річних - 1 542,28 гривень.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).