ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 813/1262/18
адміністративне провадження № К/9901/33700/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/1262/18
за адміністративним позовом Релігійної організації "Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області" до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району про визнання незаконним і скасування розпорядження,
за касаційною скаргою Релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району на рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя: Гулкевич І. З.) від 26 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (судді: Святецький В. В., Пліша М. А., Шинкар Т. І) від 22 жовтня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
1. Релігійна організація "Релігійна громада Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області" звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 20 травня 1997 року № 438 "Про передачу церкви Святого Василія Великого в селі Дубрівка Самбірського району релігійній громаді";
- зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію передати церкву Святого Василія Великого в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області та державне майно, що в ній знаходиться релігійній організації "Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області".
2. 26 червня 2019 року Львівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання Львівської обласної державної адміністрації передати церкву Святого Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району Львівської області та державне майно, що в ній знаходиться, релігійній організації "Релігійна громада Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області".
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 20 травня 1997 року № 438 "Про передачу церкви Святого Василія Великого в селі Дубрівка Самбірського району релігійній громаді".
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
6. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
7. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
8. Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
9. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
10. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
12. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь (наявність) у спорі суб`єкта владних повноважень не дає безумовних підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
13. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
14. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
15. Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
16. Виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття Релігійною громадою Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району права користування церквою Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району Львівської області, з посиланням на те, що віруючі релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви с. Дубрівка Самбірського району не допускали віруючих релігійної організації "Релігійної громади Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області" до почергового богослужіння і користування храмом, а також, що Релігійна організація "Релігійної громади Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області" ніколи не відмовлялась від почергового користуванням храмом. Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення голови Львівської обласної державної адміністрації, яким вирішене питання щодо передачі відповідного об`єкту нерухомого майна у користування відповідної релігійної організації, скільки законність набуття третьою особою права та порядку користування церквою Св. Василія Великого, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.