ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 січня 2020 року
справа №826/9569/18
адміністративне провадження №К/9901/29809/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у складі суддів Епель О.В., Літвіної Н.М., Костюк Л.О.,
у справі №826/9569/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон"
до Головного управління ДФС в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС в м. Києві
(далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №00006351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 222 521,00 грн, з яких 148 347,00 грн - основне зобов`язання, 74 174,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, з мотивів безпідставності його прийняття.
04 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив в задоволенні позову, висновуючись з того, що в ході судового розгляду справи не підтвердилось фактичне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, і відповідно, знайшло підтвердження безпідставне формування податкового кредиту.
18 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №00006351402, з мотивів недоведеності податковим органом правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення.
У жовтні 2019 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В касаційній скарзі наголошує на не підтвердженні реальності господарських операцій належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
09 грудня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі цього ж суду від 31 жовтня 2019 року, справу № 826/9569/18 витребував з Окружного адміністративного суду м. Києва.
12 грудня 2019 року справа № 826/9569/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону таке судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі наказу від 27 квітня 2018 року № 7810 та направлення від 27 квітня 2018 року податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Каст Айрон" податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Конкордвест" (код 40823211) за жовтень 2016 року, за результатами проведення якої складено акт від 10 травня 2018 року № 308/26-15-14-02-01/38408092 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 148 347,00 грн.
30 травня 2018 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення-рішення № 00006351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 222 521,00 грн, з яких 148 347,00 грн - основне зобов`язання, 74 174,00 грн - штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до пункту 57.3 статті 57, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних взаємовідносин з ТОВ "Конкордвест" з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених господарських операцій. Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18.03.2016 за №32016100090000038 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відносно гр. ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Конкордвест", який у ході слідчих дій зазначив, що він зареєстрував таке товариство на своє ім`я без мети ведення фінансово-господарської діяльності.
Щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними.