ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2020 року
Київ
справа №804/15655/15
адміністративне провадження №К/9901/15117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (судді: Добродняк І.Ю. (головуючий), Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
у справі № 804/15655/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - ПАТ "ДМКД", декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2015 року № 110010000/2015/600358/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 травня 2015 року № 110010000/2015/20041.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "ДМКД" при здійсненні митного оформлення товару подало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2016 року відмовив у задоволенні позову ПАТ "ДМКД".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані ПАТ "ДМКД" шляхом подання додаткових витребуваних Митницею документів та пояснень, а тому відповідач правомірно відмовив у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким адміністративний позов ПАТ "ДМКД" задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2015 року №110010000/2015/600358/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 травня 2015 року № 110010000/2015/20041.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення товару подав усі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не доведено, що ці документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
02 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 29 квітня 2015 року між ПАТ "ДМКД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русская горно-металлургическая компания", Російська Федерація (продавець) укладено контракт №15-0835-12 на поставку товару - залізорудного концентрату на умовах СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці. Згідно з додатком № 2 від 05 травня 2015 року до вказаного контракту продавець зобов`язувався поставити залізорудний концентрат за ціною 1913,69 руб. РФ/т на умовах поставки СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці. Виробником товару є ВАТ "Стройленский ГОК", Російська Федерація.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 29 квітня 2015 року №15-0835-12 та додатку від 05 травня 2015 року № 2 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується залежно від вмісту Fe в залізорудному концентраті. Базова ціна залізорудного концентрату визначається за ціною 1913,69 руб. РФ/т при вмісті Fe 66%. Залежно від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб. РФ/т за 1% Fe долі в пропорції.
З метою здійснення митного оформлення партії товару 14 травня 2015 року ПАТ "ДМКД" подало до Митниці митну декларацію № 110010000/2015/020841 (відправник ВАТ "Стойленський ГОК") в режимі ІМ 40 ДР, згідно з якою позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, на рівні 1917,80 руб. РФ/т з урахуванням відсоткового вмісту Fe в залізорудному концентраті.
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант разом із митною декларацією подав митному органу наступні документи: контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; додаток від 05.05.2015 № 2 до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12; рахунки-фактури (інвойси); залізничні накладні; сертифікати походження товару; сертифікати якості; копію митної декларації країни відправлення від 05.05.2015 №10101100/050515/0000476.
Розглянувши подані позивачем документи, Митниця встановила, що документи не містять усіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, а також містять розбіжності, зокрема:
1) товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатком від 05.05.2015 № 2, який є непрямим, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ПАТ "ДМКД" не подано;
2) відповідно до зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується залежно від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. Залежно від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1917,80 руб. РФ/т. Декларантом подано до митного оформлення рахунки-фактури продавця, рахунки виробника, які не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ВАТ "Стойленский ГОК"). Рахунки виробника містять посилання на відповідні сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, ціна залізорудного концентрату при базі Fе 66,5% визначена на рівні 1240 руб. РФ/т. Отже, рахунки виробника та рахунки продавця містять вартість оцінюваного товару, визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fе. За відсутності договору із третіми особами, що пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунки продавця та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару, визначену залежно від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи продавця та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається;
3) надані рахунки продавця та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, що є підставою для застосування додаткових форм митного контролю;
4) за відомостями графи 46 поданої декларантом копії декларації країни експорту від 05.05.2015 № 10101100/050515/0000476 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ-Дніпродзержинськ складає 33,42 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1709,17 руб. РФ/т, а це не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача;
5) за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку від 05.05.2015 № 2 визначено умови поставки СРТ-Дніпродзержинськ, які передбачають покладення на продавця витрат щодо доставки товару до місця призначення на кордоні України. Відповідно до заяви ПАТ "ДМКД", що викладена у листі від 13.05.2015 № 062Д/1196, підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання СРТ-Дніпродзержинськ вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
У зв`язку з цим Митниця через засоби електронного зв`язку надіслала ПАТ "ДМКД" повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.
Позивач не виконав вимоги митного органу щодо подання витребуваних документів, тому 14 травня 2015 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600358/1, в якому визначила митну вартість імпортованого ПАТ "ДМКД" товару за резервним методом на рівні 2,9408 руб. РФ/кг, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20041.
Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу Х МК України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).