ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2020 року
Київ
справа №826/1022/14
адміністративне провадження №К/9901/28761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року (суддя Федорчук А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Земляна Г.В., Межевич М.В.)
у справі № 826/1022/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ 7"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ 7" (далі - ТОВ "АВАНТАЖ 7") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2014 року № 7026552206 та № 7526552201.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, позов ТОВ "АВАНТАЖ 7" задовольнив повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2014 року №7026552206 та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не встановили обставини справи щодо дати фактичного перетину товаром, імпортованим позивачем за контрактом від 17 вересня 2012 року № 01-АВН-804, митного кордону України з метою встановлення наявності або відсутності порушення позивачем строку надходження на територію України товару за вказаним контрактом. Крім того судами помилково застосована до спірних правовідносин редакція пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, яка не була чинною на час прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
За наслідками нового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 07 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, задовольнив позов ТОВ "АВАНТАЖ 7" та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 16 січня 2014 року № 7026552206.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що імпортований позивачем товар перетнув митний кордон України в межах строку, визначеного статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тому відсутні підстави для застосування пені. Також з огляду на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України суди зазначили про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач не надав доказів наявності судового рішення, яке набрало законної сили у відповідному кримінальному провадженні, на час прийняття такого податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
26 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем на підставі постанови слідчого від 12 листопада 2013 року про призначення документальної позапланової перевірки у кримінальному провадженні № 32013160000000034 та наказу від 04 грудня 2013 року № 2655 проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "АВАНТАЖ 7" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року до 01 жовтня 2013 року, за результатами якої складено акт від 31 грудня 2013 року №868/26-55-22-01/33831847.
Згідно з висновками вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента за контрактом від 17 вересня 2012 року № 01-АВН-804 у сумі 186 553,13 євро (еквів. 1 588 067,10 грн), кількість днів прострочення - 1, та у сумі 110 922,28 євро (еквів. 1 355 843,51 грн), кількість днів прострочення - 3.
На підставі акта перевірки 16 січня 2014 року ДПІ у Печерському районі прийняла, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 7026552206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 16 196,08 грн.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб`єктами експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначено Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР).
Відповідно до положень статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша).