ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 січня 2020 року
справа №300/497/19
адміністративне провадження №К/9901/32055/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
секретар судового засідання Статілко Ю. С.,
за участю представників
позивача - Давимука В. Я. на підставі ордера серії ІФ №003728 від 17.01.2020,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у складі суддів Глушко І. В., Большакова О. О., Запотічний І. І.,
у справі № 300/497/19
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, -
У С Т А Н О В И В :
І. Історія справи
1. 07.03.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 28.02.2019 №0004671305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 62180,05 грн (з яких за податковим зобов`язанням 41412,04 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 20706,01 грн), №0004561305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 745 416,77 грн (з яких за податковим зобов`язанням 496944, 52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 248 472,25 грн), №0004681305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 36291 грн (з яких за податковим зобов`язанням 23 594 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 12 697 грн, вимогу від 28.02.2019 №Ф-0004611305 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та пені в розмірі 172719,55 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 27 289,56 грн від 28.02.2019 №0004621305.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття. Вважає, що ревізорами контролюючого органу під час проведення перевірки не взято до уваги договір поставки №5/23/09/2016 від 23.09.2016, укладений між "NЕХВЕRG ІМРЕХ L.Р." (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець за договором), контракт купівлі-продажу №11/02/03/2017 від 02.03.2017, укладений ФОП ОСОБА_1 з "NЕХВЕRG ІМРЕХ L.Р." та додатків до договору.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 29.05.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні позову з мотивів доведеності податковим органом правопорушень, покладених в основу збільшення грошових зобов`язань, застосування штрафів, формування вимоги, та, відповідно, правомірності прийняття спірних актів індивідуальної дії.
4. 17.10.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №300/497/19 скасував, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.02.2019 №0004671305, №0004561305, №0004681305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 №Ф-0004611305, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.02.2019 №0004621305.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з аналізу положень підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, дослідження договору поставки №5/23/09/2016 від 23.09.2016, контракту купівлі-продажу №11/02/03/2017 від 02.03.2017, додатків до договору, та здійснив висновок про те, що собівартість реалізованої продукції включає прямі витрати, пов`язані з заготівлею деревини його розпилом до обумовлених розмірів (величин), сушіння, митне оформлення, транспортування тощо, а також ту обставину, що кінцевий термін поставки товару згідно укладених договорів не настав, тому неможливо визначити розмір реальних витрат на виготовлення та постачання замовнику "NЕХВЕRG ІМРЕХ L.Р.". Суд апеляційної інстанції вказав на те, що оскільки отримані кошти від нерезидента як оплата за товар, що буде поставлений в майбутньому "NЕХВЕRG ІМРЕХ L.Р.", передані за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги безпосередньому виробнику товару, тому до складу загального оподатковуваного доходу вони відноситись не можуть.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019.
7. В касаційній скарзі відповідач доводить порушення позивачем вимог підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, статті 177 Податкового кодексу України, в саме заниження ним валового доходу у 2017 - 2018 роках на загальну суму 1 715 061, 13 грн внаслідок не включення у повному обсязі до доходу поступлення коштів від продажу валютної виручки. Також відповідач зазначає про порушення позивачем підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме завищення витрат у 2017 - 2018 роках на придбання ТМЦ, які не підтверджені відповідними первинними документами на придбання та їх оплату. Зазначене призвело до заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу у 2017 - 2018 роках на загальну суму 2 760 802,94 грн.
Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що доводи позивача про те, що ним не в повній мірі поставлено продукцію згідно контрактів та отриманих коштів жодним чином не спростовують факт отримання ним коштів (доходу) у звітні періоди.
Встановлене контролюючим органом порушення позивачем податкового законодавства обумовило визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, в тому числі штрафів, та потягнуло донарахування єдиного внеску та застосування штрафу на підставі частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
8. Щодо податку на додану вартість відповідач в касаційній скарзі зазначає, що позивачем порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункт "б" пункту 202.1 статті 202, підпункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме не подано декларацію з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період, відповідно в порушення пункту 184.7 статті 184 цього Кодексу позивачем не визначено податкові зобов`язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, що знаходились на залишках на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В результаті допущеного порушення позивачем занижено податкових зобов`язань на суму 33407,84 грн. Також відповідач доводить завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за липень 2017 року на суму 10926 грн. Наведені порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету за липень 2017 року на суму 23 594 грн (тобто 33407,84 - 10926 + 1112 = 23594,84).
Контролюючий орган також не погоджується з сумою судового збору стягнутою за рахунок бюджетних асигнувань відповідача постановою суду апеляційної інстанції, яка обчислена без врахування положень Закону України "Про судовий збір".
9. Одночасно з касаційною скаргою відповідач заявив клопотання про заміну сторони її правонаступником згідно зі статтею 52 КАС України, а саме Головне управління ДФС в Івано-Франківській області замінити на Головне управління ДПС в Івано-Франківській області у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови КМУ від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".
Суд визнає заявлене клопотання обґрунтованим та здійснює заміну відповідача у справі Головне управління ДФС в Івано-Франківській області на Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
10. 20.11.2019 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, витребував з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 300/497/19.
11. 02.12.2019 справа № 300/497/19 надійшла до Верховного Суду.
12. Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив на адресу Верховного Суду, проте 21.01.2020 надані пояснення, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
13. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
15. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
16. 08.02.2019 ОСОБА_1 вдруге зареєстрований як фізична особа-підприємець.
17. У січні 2019 року контролюючий орган відповідно до наказу №76 від 18.01.2019, згідно прийнятого суб`єктом господарювання рішення про припинення підприємницької діяльності від 20.07.2018 провів документальну позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 20.07.2018, дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 20.07.2018, про що складено акт перевірки №113/09-13-13-05/3216904252 від 07.02.2018 (далі - акт перевірки).
18. При проведенні перевірки податковим органом встановлено порушення підприємцем, зокрема:
1. підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 496 944,52 грн, в тому числі за 2017 рік на 378418,27 грн та за 2018 рік на суму 118526,25 грн;
2. підпункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), у результаті чого визначено суму єдиного соціального внеску з чистого доходу від здійснення господарської діяльності на загальну суму 172719,55 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 100 176,12 грн та за період 2018 на суму 72543,43 грн;
3. пункту 177.2 статті 177, підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено військового збору на загальну суму 41412,04 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 31534,85 грн та за 2018 на суму 9877,19 грн;
4. підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту "б" пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в частині не подання декларації з ПДВ за липень 2018;
5. пункту 184.7 статті 184, підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", у результаті чого було:
- завищено суму від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) за липень 2017 на суму 10926 грн.
- занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за липень 2017 на суму 23594 грн.
19. 28.02.2019 податковим органом на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0004671305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 62180,05 грн, з яких за податковим зобов`язанням 41412,04 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 20706,01 грн;
- №0004561305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 745416,77 грн, з яких за податковим зобов`язанням 496944, 52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 248 472,25 грн;
- №0004681305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 36291 грн, з яких за податковим зобов`язанням 23 594 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 12 697 грн;
20. 28.02.2019 податковим органом також прийняті:
- вимога №Ф-0004611305 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 172719,55 грн відповідно до статті 25 Закону №2464-VI;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 27289,56 грн №0004621305 на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI.
VI. Джерела права
21. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI
21.1. Розділ IV Податок на доходи фізичних осіб
21.1.1. Підпункт 164.1.3 пункту 164.1. статті 164
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
21.1.2. Пункти 177.2., 177.3., 177.4. статті 177
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Перелік витрат, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходів встановлений пунктом 177.4. кодексу.
21.2. Підпункти 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.