ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2020 року
Київ
справа № 805/1812/14
адміністративне провадження №К/9901/5185/19
головуючого - судді Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №805/1812/14
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_2, про встановлення кадастрових даних, визнання недійсними відомостей, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Бабаш Г.П., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Шишова О.О., Блохіна А.А.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держземагентства у м.Маріуполі Донецької області, в якому просила:
- встановити кадастрові дані на земельну ділянку АДРЕСА_3, які відповідають Державному акту Серії ЯД №129895 від 30.01.2007 на ім`я ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 1412300000:02:009:0315);
- визнати недійсними відомості у Поземельній книзі на земельну ділянку № АДРЕСА_3, які не відповідають Державному акту Серії ЯД №129895 від 30.01.2007 на ім`я ОСОБА_3 ;
- визнати протиправними дії Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області по внесенню недостовірних відомостей до Державного земельного кадастру України та Поземельної книги на земельну ділянку АДРЕСА_3 ;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області по невжиттю заходів з письмового повідомлення позивача, як заінтересованої особи, про виправлення помилки та зміни меж земельної ділянки АДРЕСА_3 у Державному земельному кадастрі України і у Поземельній книзі;
- зобов`язати Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області відновити кадастрові дані у Державному земельному кадастрі України та у землевпорядній документації (паперові та електронні документи) на земельну ділянку АДРЕСА_3 у відповідності до Державного акта Серії ЯД №129895 від 30.01.2007 на ім`я ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 1412300000:02:009:0315);
- зобов`язати Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області у встановлений судом строк надати до суду звіт про виконання судового рішення у даній адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що земельна ділянка АДРЕСА_3 межує з ділянкою АДРЕСА_4, яка належить їй на праві власності. Відповідачем було внесено недостовірні відомості до Державного земельного кадастру України про земельну ділянку АДРЕСА_3 , що призвело до невідповідності конфігурації цієї земельної ділянки, зазначеної у Державному акті на право власності Серії ЯД № 129895 від 30 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_3, відомостям, що містяться у Поземельній книзі від 04 липня 2013 року. Позивач зазначала, що відповідачем безпідставно проведено державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою від 01 липня 2013 року, коли державна реєстрація й створення Державного акта на право власності цієї земельної ділянки відбулись ще 30 січня 2007 року. Так, відповідач мав всі необхідні повноваження для виправлення помилки та для відновлення відомостей у Державному земельному кадастрі, однак не зробив зазначених дій. Відповідач був зобов`язаний відновити достовірність та повноту відомостей у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку АДРЕСА_3 , враховуючи явну невідповідність цих даних відомостям у державному земельному акті, та повідомити про це позивача як власника суміжної ділянки та заінтересовану особу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що предметом спору у цій справі є встановлення і відновлення достовірних кадастрових даних у Державному земельному кадастрі Україні на суміжну земельну ділянку, а не правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, в тому числі її державної реєстрації. На думку позивача, спір у цій справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою від 28 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 25 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2019 року справу повернуто для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з тих підстав, що Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію з питань юрисдикції таких спорів, зокрема, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №2-а-207/11. Колегія суддів зазначила, що в даному випадку суд апеляційної інстанції правильно визначив предмет спору, як такого, що стосується правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, в тому числі її державної реєстрації, а тому захист порушеного права власності ОСОБА_1 має вирішуватися в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.12.2003, земельна ділянка площею 0,0719 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 з кадастровим номером 1412300000:02:009:0150 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно рішення Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 26.05.2010 №91 "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 на ім`я гр. ОСОБА_1 " для здійснення будівництва житлового будинку позивачці надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені поданням Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 01.02.2010 №06-01-31/9-06.
При цьому, земельна ділянка АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1412300000:02:009:0315), що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, межує з земельною ділянкою, розташована за адресою: АДРЕСА_4 з кадастровим номером 1412300000:02:009:0150, яка належить ОСОБА_1 .
Встановлено, що позивачка 30.07.2013 при ознайомленні з Поземельною книгою на земельну ділянку АДРЕСА_3, останній стало відомо про внесення відповідачем недостовірних відомостей до Державного земельного кадастру України, що призвело до невідповідності конфігурації вказаної земельної ділянки, зазначеної у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 129895 від 30.01.2007 на ім`я ОСОБА_3, відомостям, що містяться у Поземельній книзі 04.07.2013.
Позивачка в обґрунтування своєї правової позиції посилається на встановлення 30.07.2013 факту внесення 04.07.2013 до Державного земельного кадастру України недостовірних відомостей стосовно земельної ділянки АДРЕСА_3, що, на її думку, впливає на її законні права та інтереси як власника суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Також, позивач зазначає, що внесення зазначених даних до Державного земельного кадастру України порушує її переважне право на забудову власної земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів щодо внесення до Державного земельного кадастру України недостовірних відомостей на земельну ділянку, які б призвели до невідповідності конфігурації земельної ділянки АДРЕСА_3, зазначеної у державному акті на право власності на дану земельну ділянку ЯД №129895 від 30.01.2007 року на імя ОСОБА_3, відомостям, що містяться у Поземельній книзі 04.07.2013, та були б підставою для захисту порушених прав позивача та не зазначено в якій частині зазначені обставини порушують її законні права та інтереси та перешкоджають її праву як власника земельної ділянки АДРЕСА_4 на забудову власної земельної ділянки.