Постанова
Іменем України
16 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 756/399/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1922/2019
Провадження № 51 - 4731 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Браїла І.Г.,
потерпілого ОСОБА_1,
представників потерпілих адвокатів Титикала Р.С., Діордієва С.Г.,
засудженого ОСОБА_2 у режимі відеоконференції,
його захисника адвоката Козацького А.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000001070 від 11 жовтня 2017 року, щодо
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Гребінки Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката
Москальця О.В. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 квітня
2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 вказано рахувати з 08 квітня 2019 року.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 : на користь потерпілого ОСОБА_1 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_3 7864 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 гривень моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_4 42 700 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 1860 гривень на місяць до досягнення нею 18 років на відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника, та 500 000 гривень моральної шкоди; на користь держави 2967 гривень 45 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 жовтня
2017 року приблизно о 07 годині 43 хвилини, керуючи технічно справним автомобілем марки "MG 6" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в крайній правій смузі по проїзній частині Оболонського проспекту зі сторони вул. М.Тимошенко в напрямку вул. М.Малиновського в м. Києві, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 1-б по пр. Оболонський в м. Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 "Пішохідний перехід" і дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3.б), 12.1, 18.4 ПДР, проявив неуважність до дорожньої обстановки, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому окрім інших пішоходів знаходилась ОСОБА_6, не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням автомобілів, водії яких зупинилися у середній та крайній лівій смугах попутного напрямку, надаючи дорогу пішоходам, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість руху свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_6, яка перебула на пішохідному переході. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження у вигляді розтрощення черепу, від якого настала її смерть.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Москалець О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції судове слідство не проводив та безпосередньо докази не досліджував, однак надав їм іншу оцінку ніж суд першої інстанції, допустивши переоцінку, а також у порушення вимог ст. 419 КПК України не навів належних мотивів на спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, у тому числі, про неврахування судом висновку автотехнічної експертизи від 16 березня 2018 року № 19/12-1/43/44-СЕ/18, неправильне вирішення цивільного позову, оскільки не залучено співвідповідачем ПрАТ "СК "Уніка", а розмір моральної шкоди не мотивовано. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що судом не спростовані показання ОСОБА_2 про те, що потерпіла раптово вибігла на проїзну частину і у нього не було технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а висновок автотехнічної експертизи від
24 липня 2018 року № 000247/01 проведено з порушенням експертом ОСОБА_14, якого виключено з Реєстру атестованих судових експертів. Указує на те, що є всі підстави для застосування до ОСОБА_2 положень ст. 75 КК України, суди першої та апеляційної інстанцій не навели належних мотивів про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Москальця О.В. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник - адвокат Козацький А.О. у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника Москальця О.В., зазначали про обґрунтованість доводів касаційної скарги та просили її задовольнити.
Потерпілий та представники потерпілих заперечували проти доводів касаційної скарги захисника і просили залишити її без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Москальця О.В. необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та доведеності його вини у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, суд обґрунтовано послався, у тому числі: на показання самого ОСОБА_2, який не заперечував факту наїзду на ОСОБА_6, яка перебула на пішохідному переході, внаслідок якого остання померла, підтвердив, що бачив інших пішоходів, які почали рух по пішохідному переходу; на показання потерпілих
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили факт смерті ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; на показання свідка ОСОБА_8 про те, що вона на автомобілі зупинилася перед пішохідним переходом, надавши дорогу пішоходам, по правій смузі рухався автомобіль, який її обігнав та збив дівчину, а також на дані, які містяться в протоколі слідчого експерименту за її участю від 28 жовтня 2017 року, в ході якого на місці
ОСОБА_8 показала місце зупинки свого автомобіля перед пішохідним переходом; на показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що вони рухалися в середньому ряду, перед пішохідним переходом потік автомобілів загальмував, а автомобіль марки "MG-6" їхав швидко, момент наїзду не бачили, але чули звук удару.
Суд також безпосередньо дослідив, оцінив з точки зору належності, допустимості й достовірності та обґрунтовано послався на дані, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 жовтня 2017 року зі схемою пригоди та фототаблицею; на висновок судово-медичної експертизи від 01 листопада 2017 року № 3043 про кількість, характер та тяжкість тілесних ушкоджень на тілі
ОСОБА_6 та причину її смерті; на висновок експерта від 13 листопада
2017 року № 12-1/2316 про відсутність несправностей гальмівної системи, рульового керування та ходової частини на автомобілі марки "MG 6" державний номерний знак НОМЕР_1 ; на висновок судової автотехнічної від 30 листопада 2017 року
№ 12-1/2316 про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам п. 18.4 ПДР, який у судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_11 та зауважив, що моментом виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 є момент зменшення швидкості руху та загоряння стоп сигналів інших учасників дорожнього руху; на висновок судової комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та фототехнічної експертизи від 24 липня 2018 року № 000247/01 про те, що саме невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам ПДР перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, який у судовому засіданні підтвердив експерт Рафалюк Б.І.
З дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд першої інстанції дослідив та правильно оцінив висновок судової автотехнічної та фототехнічної експертизи від 19 березня 2018 року № 19/12-1/43/44-СЕ/18, проведеної за заявою сторони захисту, та показання експертів ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які її проводили, в сукупності з іншими доказами, зазначивши, що вони не відповідають об`єктивним даним, які встановлені під час розгляду справи.