Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа№ 712/8515/15-к
провадження № 51- 4179 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів: Бородія В. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Матюшевої О.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2,
захисника Яцюка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250040001231, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Черкаси, яка згідно з матеріалами кримінального провадження зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 12 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на строк 3 роки. Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з цим вироком, 18 березня 2015 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину "Гранд-Маркет" в м. Черкаси, зустріла раніше не знайомого їй ОСОБА_3 і шляхом умовлянь та обіцянок схиляла його до вчинення умисного вбивства своєї матері, пообіцявши в разі виконання злочинного замовлення, заплатити грошову винагороду. ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_3 у цей же день звернувся до оперативного підрозділу УМВС України в Черкаській області з заявою про готування до вчинення злочину. 21 березня 2015 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про те, що вчинив вбивство її матері та продемонстрував останній кадр на фотокартці з зображенням нібито закривавленого тіла матері, який не викликав сумнівів у ОСОБА_2
За вироком Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, в частині призначеного покарання - скасовано. Постановлено новий вирок, яким призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням положень ч. 2 ст. 68, ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності. ОСОБА_2 взято під варту в залі суду негайно. В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, просить оскаржуване судове рішення змінити та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції допустив протиріччя та дійшов до неправильного висновку, зазначивши про можливість її виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства. Зазначає, що готування до вчинення особливо тяжкого злочину не є перешкодою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Звертає увагу що у суду апеляційної інстанції не було процесуальних підстав призначати їй покарання без застосування ст. 75 КК України.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, просить оскаржуване судове рішення змінити та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував всіх обставин справи і дійшов помилкового висновку про виправлення ОСОБА_2 лише в умовах ізоляції від суспільства. Вважає, що обставини кримінального провадження у сукупності із даними про особу засудженої та її поведінкою свідчать про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину. Також вважає, що суд повинен був врахувати її думку та інтереси малолітніх дітей.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Матюшева О. В. у судовому засіданні вважав касаційні скарги необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Потерпіла ОСОБА_1 та засуджена ОСОБА_2 підтримали свої касаційні скарги та просили їх задольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.