Постанова
Іменем України
17 січня 2020 року
місто Київ
справа № 463/5839/16-ц
провадження № 61-3172св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 серпня 2017 року у складі судді Гирича С. В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (далі - ПрАТ "АСК "Скарбниця") звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 17 461, 09 грн.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 28 січня 2015 року між ПрАТ "АСК "Скарбниця" та ОСОБА_1 укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу № АІ/3418056, об`єктом страхування в якому був автомобіль ВАЗ 21063, д. н. з. НОМЕР_1 .
09 серпня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного автомобіля. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки до страховика звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, інші учасники дорожньо-транспортної пригоди, зазначену подію визнано страховим випадком та здійснено страхове відшкодування у розмірі 2 175, 54 грн на користь ОСОБА_2 та 15 285, 55 грн на користь ОСОБА_3 . Оскільки відповідач у встановлений строк не повідомив про настання страхового випадку, позивач звернувся у досудовому порядку із регресною вимогою, проте виплачене страховиком страхове відшкодування відповідачем не компенсовано.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_1 у задоволенні позову просив відмовити з тих підстав, що факт настання страхового випадку не оспорюється, такий зафіксований правоохоронними органами, відповідач визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Сам позивач визнав всі обставини, здійснив виплату страхового відшкодування добровільно. Отже, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика не може бути підставою для стягнення збитків у порядку регресу.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського суду м. Львова від 03 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, керувалися тим, що відповідно до норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, такий зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, факт добровільної сплати страхового відшкодування підтверджує визнання цього позивачем. Отже, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення, яке має ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях. У таких висновках суди першої та апеляційної інстанцій керувалися правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ "АСК "Скарбниця", не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, у січні 2018 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПрАТ "АСК "Скарбниця" обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Заявник не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що страховий випадок зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна у ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; такий випадок визнано позивачем як страховий, що підтверджується добровільною сплатою страхового відшкодування. Заявник вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать вимогам статті 1191 ЦК України та статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановивши додаткові підстави для виникнення права регресу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У березні 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ "АСК "Скарбниця", в якому ОСОБА_1 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2018 року відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 серпня 2015 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21063", д. н. з. НОМЕР_1, здійснюючи рух заднім ходом, допустив зіткнення з транспортним засобом DACIA Logan, р/н НОМЕР_2, якого посунуло праворуч на автомобіль Mercedes-Benz E 320, р/н НОМЕР_3 .
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року у справі № 450/2093/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ "АСК "Скарбниця" відповідно до поліса від 28 січня 2015 року № АІ/3418056. Умовами зазначеного поліса визначено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого на відшкодування шкоди, заподіяної майну, становить 50 000, 00 грн, а розмір франшизи визначено у розмірі 1 000, 00 грн.
Відповідно до звіту про оцінку від 14 серпня 2015 року № Ю-00487 транспортного засобу DACIA Logan, р/н НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 18 239, 46 грн. Згідно із заявою від 29 жовтня 2015 року про виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 просила перерахувати на картковий рахунок у АТ "Укрексімбанк". Відповідно до акта ПрАТ "АСК "Скарбниця" від 10 листопада 2015 року страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 15 285, 55 грн.Відповідно до платіжного доручення від 10 листопада 2015 року № 2653 ПрАТ "АСК "Скарбниця" перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 15 285, 55 грн
Також відповідно до звіту про оцінку від 14 серпня 2015 року № Ю-00488 транспортного засобу Mercedes-Benz E 320, р/н НОМЕР_3, вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 3 432, 85 грн. Згідно із заявою від 29 жовтня 2015 року про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 просив перерахувати його на картковий рахунок у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" із зазначенням номера рахунку. Відповідно до акта ПрАТ "АСК "Скарбниця" від 06 листопада 2015 року страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 2 175, 54 грн. Відповідно до платіжного доручення від 06 листопада 2015 року № 2638 ПрАТ "АСК "Скарбниця" перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 2 175, 54 грн.
ОСОБА_1 з повідомленням про настання страхового випадку до страховика не звертався.