1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


15 січня 2020 року

м. Київ


справа № 607/2754/16-ц

провадження № 61-29694св18


Верховний Суд у складіколегіїсуддівПершоїсудовоїпалатиКасаційногоцивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальність "Факторингова компанія "Вектор Плюс",

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Борис Михайлович,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Б. М., про скасування свідоцтва, державної реєстрації прав та їх обтяжень, витребування майна.


На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 09 липня 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк", банк), укладений кредитний договір № 1901/0708/17-158, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 95 000,00 доларів США зі сплатою 11,9 процентів річних, з кінцевим терміном його повернення до 09 липня

2034 року. Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу чотирикімнатної квартири, загальною площею 78,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .


На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 09 липня

2008 року між ним та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .


В той же день, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартинюк Л. О. накладено заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна внесено запис від 09 липня 2008 року № 2973.


28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс`та ПАТ "Сведбанк" укладені договір факторингу № 15 та договір відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з якими банк відступив, а відповідач прийняв право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 09 липня 2008 року та іпотечним договором від 09 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк".


09 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. на підставі статті 84 Закону України "Про нотаріат" видано свідоцтво, зареєстроване у реєстрі за № 1800, яким посвідчено заяву ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про те, що 04 березня 2015 року ОСОБА_1 передано заяву, у якій ТОВ "ФК "Вектор Плюс" вимагало дострокового виконання основного зобовʼязання за кредитним договором станом на 23 травня 2015 року у розмірі 132 451,16 доларів США, з яких: 93 776,00 доларів США - заборгованість за тілом кредиту та 38675,16 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, та повідомляло про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу та продажу предмета іпотеки будь-якій сторонній особі за ціною, встановленою на підставі незалежної оцінки нерухомого майна субʼєктом оціночної діяльності, відповідно до діючого законодавства та умов іпотечного договору у порядку та у строки, визначені цим договором та статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з урахування статті 42 цього Закону.


18 червня 2015 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс", як іпотекодержатель звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Суперфіна Б. М. з повідомленням про виключення з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна запису про обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09 липня 2008 року. Того ж дня, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіним Б. М. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 78,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Вектор Плюс", про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.


Посилаючись на відсутність у приватного нотаріуса правових підстав для проведення державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно до ТОВ "ФК "Вектор Плюс", у зв`язку з неотримання ним будь-яких письмових вимог про необхідність усунення порушень основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених кредитним договором, відсутність на дату вчинення реєстраційної дії документів, що підтверджують безспірність заборгованості іпотекодавця за кредитним договором від 09 липня 2008 року, доказів набуття ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, а також проведення державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем з порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" без згоди його власника та дозволу органу опіки та піклування, просив: скасувати свідоцтво, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 червня 2015 року, зареєстроване у реєстрі за № 1800; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію від 18 червня 2015 року права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_1, та витребувати її у відповідача.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 30 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.


Скасовано свідоцтво, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. від 09 червня 2015 року, зареєстроване у реєстрі за № 1800.


Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію від 18 червня 2015 року права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_1 .


Вирішено питання розподілу судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. свідоцтво від 09 червня 2015 року, не є підтвердженням фактичного вручення

ОСОБА_1 вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. За змістом пункту 12 іпотечного договору від 09 липня 2008 року, однією з правових підстав для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет в рахунок виконання основного зобовʼязання, а тому вказівка приватного нотаріуса на те, що підставою для виникнення права власності у ТОВ "ФК "Вектор Плюс" квартиру АДРЕСА_1 є іпотечний договір не відповідає положенням чинного законодавства. Звернення стягнення на іпотечне майно підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Крім того, поза увагою приватного нотаріуса залишилося також і те, що у зазначеній квартирі зареєстровані та проживають двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому реєстрація за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права власності на зазначене нерухоме майно без попередньої згоди органу опіки та піклування є порушенням Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".


Відмовляючи у задоволенні вимог про витребування спірної квартири у

ТОВ "ФК "Вектор Плюс", суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на спірну квартиру забезпечує ефективне поновлення порушених прав ОСОБА_1 .


Короткий зміст рішення апеляційного суду


Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Вектор Плюс" задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня

2017 року скасовано у частині задоволених позовних вимог, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. 09 червня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1800, та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".


Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про скасування свідоцтва та державної реєстрації права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на спірну квартиру, суд першої інстанції залишив поза увагою, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оспорюванням позивачем права ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на пред`явлення до нього вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з огляду на відсутність належного повідомлення боржника про необхідність усунути порушення зобов`язань за кредитним договором, та наміру іпотекодержателя звернути стягнення на іпотечне майно, а також порушення процедури реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Оскільки порушення своїх прав, позивач вбачає у діях приватних нотаріусів, однак суд першої інстанції не вирішив питання про їх залучення до участі у справі як відповідачів, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування свідоцтва та державної реєстрації права власності на спірну квартиру, як такі, що заявлені до неналежного відповідача, не підлягають задоволенню.


Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі


У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня

2017 року.


Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині, що були задоволені судом першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що спір виник саме між позивачем та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" щодо порушення права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 внаслідок дій відповідача щодо реєстрації за ним такого права. Вимоги про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б. М. позивач не заявляв, треті особи були обізнані про розгляд справи, і не заявляли вимог про залучення їх до участі у справі як співвідповідачів, що свідчить про відсутність порушення їхніх прав за наслідками вирішення спору.


Відзив на касаційну скаргу не надійшов.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.


15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року

2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).


23 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.


Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про витребування майна, у незмінній після апеляційного перегляду частині, не оскаржується, а тому в касаційному порядку у зазначеній частині не переглядаються.


Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій


Судами попередніх інстанцій установлено, що 09 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1901/0708/17-158, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 95 000,00 доларів США зі сплатою 11,9 процентів

річних, з кінцевим терміном його повернення до 09 липня 2034 року. Відповідно до пункту 1.4 договору, кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу чотирикімнатної квартири, загальною площею 78,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .


На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 09 липня

2008 року між ним та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ

"Сведбанк", та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, за умовами якого

іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру


АДРЕСА_1 .


09 липня 2008 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартинюк Л. О. накладено заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис № 2973.


28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс`та ПАТ "Сведбанк" укладені договір факторингу № 15 та договір відступлення прав за кредитними та іпотечними договорами, за якими банк відступив, а ТОВ "ФК "Вектор Плюс" прийняв право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 09 липня

2008 року та іпотечним договором від 09 липня 2008 року, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ "Сведбанк".


09 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі № 1800, яким посвідчено заяву ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про те, що 04 березня 2015 року ОСОБА_1 передано заяву, у якій ТОВ "ФК "Вектор Плюс" вимагало дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором станом на

23 травня 2015 року у розмірі 132 451,16 доларів США, з яких: 93 776,00доларів США - заборгованість за тілом кредиту та 38675,16 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також повідомляло про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу та продажу предмета іпотеки будь-якій сторонній особі за ціною, встановленою на підставі незалежної оцінки нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору, суб`єктом оціночної діяльності, відповідно до діючого законодавства та умов іпотечного договору у порядку та у строки, визначені цим договором та статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з урахування статті 42 цього Закону. Заява була передана рекомендованим цінним листом із зворотнім повідомленням через Державне підприємство "Укрпошта" та повернута

18 березня 2015 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання".


18 червня 2015 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс", як іпотекодержатель, звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Суперфіна Б. М. з повідомленням про виключення з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09 липня 2008 року.


18 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіним Б. М. прийнято рішення (індексний номер 22192412) про державну реєстрацію права власності на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 78,6 кв. м, житловою площею 48,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".


Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

від 18 червня 2015 року, приватним нотаріусом як державним реєстратором

18 червня 2015 року здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене іпотечне майно за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" (запис про право власності № 10093065).


Підставами виникнення права власності зазначено договір іпотеки

від 09 липня 2008 року, а підставою внесення запису - рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 червня 2015 року № 22192412.


Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.


Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, утому числі, і статтями 35-37 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV).


Частиною першою статті 35 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV,у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.


Статтею 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.


................
Перейти до повного тексту