Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
місто Київ
справа № 210/3320/16-ц
провадження № 61-43945св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року у складі судді Літвіненко Н. А. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", банк) від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру № 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , у рахунок погашення заборгованості, розмір якої складає 503 301, 77 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 05 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 71/гр. Відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього ВАТ "ВіЕйБі Банк" зобов`язувалося надати кредит в сумі 176 750, 00 грн зі строком користування до 03 березня 2023 року та сплатою 18 % річних. Погашення кредиту відповідач зобов`язувалася здійснювати відповідно до графіка (додаток № 1 до кредитного договору), який є невід`ємною частиною кредитного договору.
Між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 18 листопада 2008 року укладена додаткова угода № 2 до договору кредиту від 05 березня 2008 року № 71/гр, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 24 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 05 березня 2008 року, згідно з яким відповідач передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру за номером 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку за АДРЕСА_1 .
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та іпотечним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати щомісячної плати за обслуговування кредиту не виконала належним чином, у зв`язку з чим станом на 19 січня 2016 року загальна сума заборгованості відповідача перед банком склала 503 301, 77 грн, з яких: 171 991, 27 грн - заборгованість за кредитом; 308 342, 63 грн - заборгованість за відсоткам за користування кредитними коштами; 11 011, 86 грн - комісія; 11 956, 01 грн - плата за пропуск платежів.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором від 05 березня 2008 року № 71/гр у загальному розмірі 503 301, 77 грн звернуто стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки - трикімнатну квартиру № 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом його продажу ПАТ "ВіЕйБі Банк" від свого імені будь-якій особі-покупцю. Передано трикімнатну квартиру № 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , ПАТ "ВіЕйБі Банк" в управління на умовах безоплатності послуг управителя на період до її продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку". Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором від 05 березня 2008 року № 71/гр у загальному розмірі 426 216, 11 грн звернуто стягнення на належний ОСОБА_1 предмет
іпотеки - трикімнатну квартиру № 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом його продажу ПАТ "ВіЕйБі Банк" від свого імені будь-якій особі-покупцю. Передано трикімнатну квартиру № 414, загальною площею 61, 4 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , ПАТ "ВіЕйБі Банк" в управління на умовах безоплатності послуг управителя на період до її продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку". Здійснено розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог банку, апеляційний суд, надавши оцінку доводам апеляційної скарги, перевіривши правильність нарахування заборгованості, вважав за необхідне визначити розмір заборгованості за кредитним договором у сумі 426 216, 11 грн, яка складається з: 171 991, 27 грн - заборгованість за кредитом; 231 256, 97 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, 11 011, 86 грн - комісія, 11 956, 01 грн - плата за пропуск платежів. Здійснюючи розрахунок заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд застосовував до розрахунку заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами відсоткову ставку 18 % річних, оскільки, згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 травня 2015 року № 316-15 підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналах додаткової угоди від 18 листопада 2008 року № 2 виконані не нею.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що розгляд справи у суді першої інстанції здійснений із порушенням норм процесуального права, зокрема у загальному порядку за відсутності заявника. Одночасно ОСОБА_1 вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки рішення у справі ухвалено за відсутності позивача, який не надавав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Розгляд справи у суді апеляційної інстанції здійснений також за відсутності заявника, що, на її переконання, позбавило її можливість реалізувати процесуальні права, зокрема, надати суду додаткові докази та заявити клопотання. Враховуючи, що апеляційний суд у справі не задовольнив клопотання про призначення судово-економічної експертизи, розрахунок заборгованості за кредитним договором заявник вважає необґрунтованим. Також зазначає, що представник заявника у апеляційному суді заявляв клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до банку про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, проте таке клопотання не було розглянуто апеляційним судом.
Заявник зазначає, що оскільки банк у 2008 році достроково змінив строк виконання основного зобов`язання, то кредитний договір припинив свою дію, а банк втратив можливість нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом. При цьому позов подано зі спливом строку позовної давності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 19 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності рішення суду першої інстанції визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 березня 2008 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 71/гр.
Відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього ВАТ "ВіЕйБі Банк" зобов`язалося надати кредит у сумі 176 750, 00 грн строком користування до 03 березня 2023 року зі сплатою 18 % річних, а ОСОБА_1 зобов`язувалася сплачувати фактично розраховані проценти за кожний поточний календарний місяць щомісячно у день сплати, який визначений у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до підпункту 1.4.1 кредитного договору за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата в розмірі 7, 07 % від початкової суми кредиту, що становить 123, 73 грн.
Між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 18 листопада 2008 року укладена додаткова угода № 2 до договору від 05 березня 2008 року № 71/гр, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 24 % річних.
Банк виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_1 кредит, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 травня 2015 року № 316-15 підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналах додаткової угоди від 18 листопада 2008 року № 2 виконані не нею.
Відповідно до пункту 4.3 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, а також за несвоєчасну повну чи часткову сплату за обслуговування кредиту та за несвоєчасну сплату комісій, передбачених підпунктом 2.6.3 цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, але не менше еквівалента 50, 00 грн.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 05 березня 2008 року № 71/гр між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 05 березня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру за номером 414, загальною площею 61, 40 кв. м, житловою площею 44, 6 кв. м, розташовану на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку за АДРЕСА_1 .