Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 757/3087/15-ц
провадження № 61-21427св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національна поліція України,
особи, які приєдналися до апеляційної скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВК-Агат", Товариство з обмеженою відповідальністю
"ЮВК-Онікс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ? ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року в складі судді Остапчук Т. В. та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Чобіток А. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (далі -
ГСУ МВС України) про нарахування та виплату грошової компенсації.
Позовна заява мотивована тим, що з 12 серпня 2010 року до 22 березня
2011 року він з`являвся за викликом слідчого до Головного слідчого управління (далі - ГСУ) МВС України, неодноразово звертався до ГСУ МВС України
з проханнями надати документи, які підтверджують факт його перебування у цей період у ГСУ МВС України та його участь у проведенні слідчих дій.
Просив зобов`язати відповідача провести необхідні бухгалтерські розрахунки вартості його участі у проведенні слідчих дій у кримінальній справі № 49-2979 за весь час залучення до роботи слідчої групи ГСУ МВС України та зобов`язати сплатити належну суму грошової винагороди за участь у слідчих діях як спеціаліста у кримінальній справі № 49-2979.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року замінено відповідача ГСУ МВС України на Національну поліцію України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що він приймав участь
у слідчих діях саме як спеціаліст.
Аргументи учасників справи
У березні 2017 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій позивача позбавили права на винагороду, яку він мав отримати за виконану ним роботу під час участі у слідчих діях у кримінальній справі № 49-2979. Суд першої інстанції під час розгляду справи, не маючи правових підстав, замінив первісного відповідача - МВС України на Національну поліцію України, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права. 12 січня
2017 року представник позивача через канцелярію суду апеляційної інстанції надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а також для надання можливості надати нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Проте судом апеляційної інстанції не взято до уваги клопотання представника позивача та, як наслідок, справу розглянуто у відсутності останнього.
У січні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Національної поліції України на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 10 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 приймав участь у слідчих діях ГСУ МВС України у кримінальній справі № 49-2979 у період з 12 серпня 2010 року до
22 березня 2011 року.
04 листопада 2014 зазначене кримінальне провадження за
№ 12012110000000592 від 11 грудня 2012 року передано за підслідністю до слідчого відділу Подільського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, яке припинило діяльність у зв?язку з утворенням територіальних органів Національної поліції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730.
ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача провести нарахування та виплатити належну йому суму грошової винагороди за участь у слідчих діях як спеціаліста у кримінальній справі.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється
в порядку іншого судочинства.
Статтею 2 КПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності
в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із пунктом 25 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу учасником кримінального провадження, зокрема є спеціаліст.
Відповідно до статті 92 КПК України 1960 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і до суду. За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю роботи за час, витрачений у зв`язку з явкою за викликом. Особам, які не є робітниками чи службовцями, виплачується винагорода за відрив їх від занять. Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право на винагороду за виконання своїх обов`язків, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх обов`язок по службі.