ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2020 року
м. Київ
справа № 752/5293/18
провадження № 61-8391 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт текстиль груп",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року в складі судді Чередніченко Н. П. та на постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року в складі колегії суддів Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Комфорт текстиль груп" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що 25 квітня 2017 року був прийнятий на посаду швачки в ТОВ "Комфорт текстиль груп" на підставі наказу від 24 квітня 2017 року № 10-к.
Роботодавець повідомив позивача про те, що розмір його заробітної плати буде становити 6000 грн, однак у довідці від 25 квітня 2017 року, виданій йому для пред`явлення до міграційної служби, його заробітну плату вказав у розмірі 3200 грн.
В кінці квітня 2017 року він не отримав заробітну плату, на його звернення щодо її виплати керівництво відповідача запропонувало йому звільнитися за власним бажанням.
Написавши заяву про звільнення за власним бажанням та отримавши трудову книжку, вчергове поцікавився про виплату заробітної плати, після чого директор ТОВ "Комфорт текстиль груп" забрала видану йому трудову книжку та позивачу її не повернула.
З червня 2017 року по лютий 2018 року позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням віддати трудову книжку та здійснити з ним розрахунок, і лише 15 лютого 2018 року відповідач надав позивачу дублікат трудової книжки, з якої він дізнався, що його було звільнено не за власним бажанням, а у зв`язку з прогулом без поважних причин.
Вважає, що вказане формулювання не відповідає дійсності, оскільки він 11 травня 2017 року написав заяву про звільнення за власним бажанням. Жодних документів про звільнення він не отримував та в день звільнення з ним не було проведено остаточний розрахунок за період його роботи з 25 квітня 2017 року по 11 травня 2017 року, а тому просив змінити формулювання причин його звільнення 11 травня 2017 року з посади швачки ТОВ "Комфорт текстиль груп" із "в зв`язку з прогулом згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України" на "за власним бажанням згідно частини першої статті 38 КЗпП України"; стягнути з відповідача остаточний розрахунок (заробітну плату) при звільненні у розмірі 1 908,78 грн; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 39 893,92 грн; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 58 218,4 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Комфорт текстиль груп" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин проведено відповідачем із дотриманням вимог діючого законодавства, відповідачем проведено всі необхідні дії та здійснено розрахунок сум при звільненні, однак, позивач відмовився від їх отримання та доказів на спростування цих обставин суду не надав, а тому позовні вимоги в частині зміни формулювання причини звільнення та стягнення остаточного розрахунку при звільненні є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що дублікат трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, вважає, що допустимими доказами відсутності його на роботі є табелі обліку використання робочого часу та особова картка працівника, які суду надані не були.
Стверджує, що суди дозволили відповідачу не здійснювати з позивачем остаточний розрахунок при звільненні, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення остаточного розрахунку.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року від адвоката Кацинського О. В., який діє в інтересах ТОВ "Комфорт текстиль груп", до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому представник відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що відповідач не міг змусити позивача фізично забрати грошові кошти під час проведення остаточного розрахунку при звільненні з каси підприємства.
Вважає, що доводи позивача про порушення порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок відповідачем не мають значення для вирішення цієї справи та стосуються адміністративної відповідальності роботодавця за неправильне ведення трудових книжок.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 квітня 2017 року позивач власноручно написав заяву про прийняття на роботу на посаду швачки в ТОВ "Комфорт текстиль груп".
Відповідно до наказу від 24 квітня 2017 року № 10-к ОСОБА_1 було прийнято 25 квітня 2017 року на посаду швачки ТОВ "Комфорт текстиль груп" з посадовим окладом згідно штатного розкладу та того ж дня на його ім`я було оформлено трудову книжку НОМЕР_2 .
28 квітня 2017 року працівники ТОВ "Комфорт текстиль груп" склали акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 28 квітня 2017 року з 08 години до 17 години.
03 травня 2017 року працівники ТОВ "Комфорт текстиль груп" склали акт про те, що позивач відмовився надати письмове пояснення щодо причин відсутності на робочому місці 28 квітня 2017 року.
10 травня 2017 року працівники ТОВ "Комфорт текстиль груп" склали акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 10 травня 2017 року з 08 години до 17 години.
11 травня 2017 року працівники ТОВ "Комфорт текстиль груп" склали акт про те, що позивач відмовився надати письмове пояснення щодо причин відсутності на робочому місці 10 травня 2017 року.