ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 208/441/13
провадження № 61-5746 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
третя особа за первісним позовом - Орган опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради,
третя особа за зустрічним позовом - Сектор з питань захисту прав дітей служби в справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року в складі судді Похваліти С. М. та на постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в складі колегії суддів Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 та просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та в її вихованні, а також визначити способи його участі в вихованні дитини та спілкуванні з нею шляхом установлення графіку зустрічей, а саме: вівторок та четвер кожного тижня з 17:00 год. до 19:30 год., другі та четверті вихідні дні кожного місяця з 17:00 год. п`ятниці до 19:30 год. неділі. Просив також стягнути з відповідача 2000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він із ОСОБА_2 перебував у зареєстровану шлюбі, в якому в них народилася дочка ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу відповідач перешкоджала йому в спілкуванні з дитиною, тому комісія з питань захисту прав дитини визначила способи його участі у вихованні дочки.
Оскільки відповідач указане рішення не виконує та чинить позивачеві перешкоди, він просив вирішити спір у судовому порядку.
27 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 .
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 посилалася на те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дочки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 грудня 2013 року позов задоволено частково:
- зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з дочкою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочки шляхом установлення часу його зустрічей із дочкою таким чином: вівторок та четвер кожного тижня з 17:00 год. до 19:00 год., другі та четверті вихідні дні кожного місяця з 17:00 год. п`ятниці до 19:30 год. неділі.
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
22 березня 2017 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення суду скасовано та призначено справу до розгляду у загальному порядку.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволений частково:
- зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з дочкою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочки шляхом установлення часу його зустрічей із дочкою таким чином: вівторок та четвер кожного тижня з 17:00 год. до 19:00 год., другі та четверті вихідні дні кожного місяця з 17:00 год. п`ятниці до 19:30 год. неділі.
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із доведеності факту вчинення матір`ю дитини перешкод батькові ОСОБА_1 в спілкуванні з дочкою після розірвання шлюбу та відсутності правових підстав для позбавлення його батьківських прав у зв`язку з їх недоведеністю.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову, а доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі. В задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Указує, що висновок судів про доведеність факту чинення нею перешкод батькові дитини в спілкуванні з дочкою не ґрунтується на дійсних обставинах, які суди не з`ясували в повній мірі, і ОСОБА_1 недоведений; батько дитини протягом тривалого часу ухиляється від її виховання та спілкування з нею; суди не вислухали думку дитини.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 25 лютого 2006 року до 11 лютого 2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дочка ОСОБА_4 .
Після розлучення сторін дитина проживає з матір`ю, а ОСОБА_1 проживає окремо від них.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконкому Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради від 11 квітня 2012 року встановлено, що з червня 2010 року ОСОБА_6 всіляко перешкоджає ОСОБА_1 спілкуватися з малолітньою дочкою, в зв`язку з чим комісія вирішила визначити спосіб участі батька у вихованні дочки шляхом встановлення йому часу зустрічей, а саме: вівторок та четверг кожного тижня з 17:00 год. до 19:30 год., другі та четверті вихідні дні кожного місяця з 17:00 год. п`ятниці до 19:30 год. неділі.
У висновку органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради від 18 вересня 2017 року № 9-06/135 вирішено за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 в зв`язку з окремим проживанням, небажанням дитини зустрічатися з батьком, наявністю в нього заборгованості зі сплати аліментів на дочку, а також його ухиленням від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікаваної Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.