Постанова
Іменем України
16 січня 2020 року
м. Київ
справа № 127/23136/16-ц
провадження № 61-36500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Жмудя О. О.,
від 15 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області,
у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Стадника І. М., Рибчинського В. П.,
від 18 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2, про визнання договору прощення залишку заборгованості та пені за кредитним договором дійсним та визнання поруки припиненою.
Позовна заява мотивована тим, що 07 вересня 2007 року між
ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір
№ СNL-В00/171/2007, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 78 тис. доларів США строком до 07 вересня 2027 року зі сплатою 4,49% річних. З метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір, відповідно до якого в іпотеку банку було передано квартиру АДРЕСА_1 . 07 вересня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ним було укладено договір поруки. У грудні 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором № СNL-В00/171/2007. Зазначав, що з липня 2010 року ОСОБА_2 зверталась до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з проханням реструктуризації кредиту у зв`язку з неможливістю його сплати та з пропозицією самостійно продати квартиру, яка перебувала в іпотеці, з подальшим направленням отриманих від продажу коштів в повному обсязі на погашення кредиту з прощенням решти суми боргу.
У лютому 2014 року рішенням кредитного комітету ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ОСОБА_2 надано дозвіл на продаж заставного майна за ціною не менше 45 тис. доларів США з погашенням заборгованості за кредитом та витрат на претензійно-позовну діяльність, за кошти отриманих від продажу, а також прощення залишку боргу по кредитному договору, анулювання пені в повному обсязі. Також прийнято рішення при продажі квартири вивести заставу із реєстру обтяжень. Зазначав, що це рішення кредитного комітету ОСОБА_2 було виконано у повному обсязі, зокрема, кошти від продажу заставної квартири у сумі 45 тис. доларів США були в повному обсязі направлені на погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, в червні 2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було подано позов до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором
від 07 вересня 2007 року № СNL-В00/171/2007 у розмірі 43 822,69 доларів США. Отже, відповідач своїх зобов`язань за рішенням кредитного комітету не виконав. Разом з тим, на думку позивача, домовленість про зміну умов кредитного договору була досягнута та зобов`язання за кредитним договором позичальником були виконані в повному обсязі, внаслідок чого припинилась також і порука.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати дійсним договір між ОСОБА_2 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про прощення залишку заборгованості та пені за кредитним договором від 07 вересня
2007 року №СNL-В00/171/2007; визнати припиненою поруку згідно з договором поруки від 07 вересня 2007 року № SR-В00/171/2007/1, який укладений між ним та ЗАТ "ОТП Банк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня
2018 року позов задоволено частково. Визнано поруку згідно з договором поруки від 07 вересня 2007 року № SR-В00/171/2007/1, який укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, такою, що припинена у частині сплати тіла кредиту та відсотків на загальну суму 45 тис. доларів США згідно кредитного договору від 07 вересня 2007 року № CNL-В00/171/2007, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимога про визнання договору про прощення залишку заборгованості та пені за спірним кредитним договором задоволенню не підлягає, оскільки сторони договір не уклали, умови, при яких було погоджено його укладення, не наступили, а зняття обтяження із майна за договором іпотеки не свідчить про те, що такі умови наступили. Ухвалюючи рішення про часткове припинення договору поруки у частині сплати тіла кредиту та відсотків на загальну суму
45 тис. доларівСША, районний суд виходив із того, що між сторонами не було укладено договір про прощення боргу за кредитним договором, а у ОСОБА_2 станом на 05 квітня 2016 року існує заборгованість за кредитним договором, яка повністю не погашена.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 не погасила повністю заборгованість за кредитним договором, а банком не було здійснено списання залишку заборгованості. Між ОСОБА_2 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не підписувався додатковий договір про прощення залишку боргу. Колегія суддів також послалась на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі
№ 266/3093/16-ц, відповідно до якогоправочин, спрямований на припинення зобов`язання прощенням боргу, слід вважати вчиненим у момент отримання боржником письмової заяви кредитора боржникові про прощення боргу або в момент підписання договору про прощення боргу. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 не зверталася до відповідача із заявою про надання їй інформації про витрати кредитора на претензійно-позовну діяльність, з огляду на відомі їй умови, при дотриманні яких відповідач погодив підписання додаткового договору про прощення залишку боргу за спірним кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин положення
статей 642, 644 ЦК України та дійшли неправильного висновку про те, що невиконання сторонами умов домовленостей свідчить про неукладення договору. Заявник вважає, що оферту у вигляді протоколу кредитного комітету ОСОБА_2 надав сам банк, а своїми діями (продаж квартири) ОСОБА_2 прийняла пропозицію банку. Вважає, що вчинення банком та позичальником дій, спрямованих на продаж квартири, свідчать про укладення договору про прощення боргу.
Судові рішення оскаржуються у частині відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають в силу статті 400 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
06 вересня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір № СNL-В00/171/2007, відповідно до умов якого
ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 78 тис. доларів США строком до 07 вересня 2027 року зі сплатою 4,49 % річних.
З метою забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено договір іпотеки від 07 вересня 2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано квартиру АДРЕСА_1 .
07 вересня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-В00/171/2007/1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № СNL-В00/171/2007 від 07 вересня 2007 року.
У грудні 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором
№ СNL-В00/171/2007.
05 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до директора ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з письмовою заявою про надання згоди на добровільний продаж предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , за ціною, не нижчою оцінки незалежного експерта. Також просила на час пошуку покупців встановити пільговий платіж у розмірі 300 доларів США (т. 1, а.с. 15).