Постанова
Іменем України
17 січня 2020 року
м. Київ
справа № 139/434/19
провадження № 61-21310св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Курашовецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області, у складі судді Коломійцевої В. І., від 08 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Марчук В. С., Матківської М. В., Сопруна В. В., від 23 жовтня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та визнання права на спадкування.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . За життя, 19 грудня 2000 року вона склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла їй, як своїй дочці. В подальшому мати внесла зміни до вказаного заповіту, згідно яких житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 заповіла своєму сину (її брату) ОСОБА_4, а решту майна мати залишила за нею. Зазначила, що після смерті матері вона вступила в права спадкоємця і оформила право на частину спадкового майна. Згідно рішення 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради від 28 вересня 2009 року за № 167 її матері ОСОБА_3 передано у приватну власність, зокрема, земельну ділянку площею 0, 48 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 . На частину цієї земельної ділянки площею 0, 15 га позивач оформила право власності, а в наданні решти цієї ділянки площею 0, 33 га рішенням 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 грудня 2018 року № 234 їй безпідставно було відмовлено.
Згодом, рішенням 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 січня 2019 року за № 248 було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, зокрема земельної ділянки площею 0, 34 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, право на яку належало матері позивача і яке повинно належати їй, як спадкоємцю покійної ОСОБА_3 .
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати незаконним рішення 21 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 грудня 2018 року № 234; визнати незаконними пункти 2-4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 січня 2019 року № 248 в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0, 34 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, визнати за нею право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2019 року позов задоволено частково. Визнано незаконними пункти 2, 3, 4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 18 січня 2019 року № 248 "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства" в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0, 34 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено у зв`язку з їх безпідставністю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Курашовецька сільська рада, надавши ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0, 34 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , не перевірила відповідності місця розташування спірної земельної ділянки та фактично розпорядилася спадковим майном, право на приватизацію якого прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного від 23 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та дійшов правильного висновку про те, що вимога ОСОБА_1 про визнання незаконними пунктів 2-4 рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 січня 2019 року № 248 в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0, 34 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що в ході розгляду справи не було доведено, що саме рішення 22 сесії 7 скликання Курашовецької сільської ради від 18 січня 2019 року № 248 порушує права, свободи чи інтерес будь-якої особи, зокрема позивача. Рішенням, яке може вплинути на права та інтереси особи стосовно визнання чи оспорення прав на земельну ділянку, є зокрема рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, якого не приймалось.
Право ОСОБА_3 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства було надано і реалізовувалось відповідно до норм ЗК України.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що за життя ОСОБА_3 на виконання рішення Курашовецької сільської ради № 167 від 28 вересня 2009 року було вжито заходів, передбачених статтями 116, 118, 121, 125, 126 ЗК України, а тому відповідно і процес приватизації спірної земельної ділянки не було розпочато.
Також судами не враховано, що заповіт від 12 березня 2010 року відповідно суперечить заповіту від 19 грудня 2000 року, оскільки спадкодавець - ОСОБА_3 в останньому заповіті розпорядилася на випадок своєї смерті тільки правом на земельну ділянку (пай) розміром 1,8547 га. Таким чином, враховуючи положення статей 1254 ЦК України, визначення спадкоємця щодо права на земельну ділянку (пай) розміром 2,3649 га має відбуватися згідно заповіту від 12 березня 2010 року, а все інше спадкове майно повинно спадкуватися на підставі закону, як частина спадщини, що не охоплена заповітом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а. с. 7).
За життя ОСОБА_3 рішенням Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 5 сесії 23 скликання від 01 липня 1999 року було передано їй у приватну власність, зокрема, 0,48 га землі для ведення особистого підсобного господарства, відповідно до додатку до зазначеного рішення.
Рішенням 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 167 від 28 вересня 2009 року у вищевказане рішення були внесені зміни з метою уточнення цільового призначення земельних ділянок, переданих громадянам у приватну власність, відповідно до діючого на той час законодавства. Відповідно до додатку до рішення 18 сесії 5 скликання Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 167 від 28 вересня 2009 року, ОСОБА_3 було передано у приватну власність 0, 48 га землі з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 13).
За життя, 19 грудня 2000 року ОСОБА_3 вчинила заповіт, згідно якого жилий будинок з надвірними спорудами і все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі сертифікат на право на земельну частку (пай), все майно, яке належить їй на праві особистої власності, на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 Заповіт змінено в частині заповідального розпорядження щодо жилого будинку (а. с. 8).
21 вересня 2009 року ОСОБА_3 вчинила інший заповіт, яким жилий будинок з прилеглими до нього будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 Заповіт не змінено та не скасовано (знаходиться у спадковій справі № 40/2011).
12 березня 2010 року ОСОБА_3 вчинила ще один заповіт, згідно якого земельну ділянку площею 2,3649 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області і що належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 685542, заповіла ОСОБА_1 Заповіт не змінено та не скасовано (знаходиться у спадковій справі № 40/2011).
За останнім заповітом позивач отримала свідоцтво про право на спадщину від 27 травня 2012 року на зазначену вище земельну ділянку (а. с. 12).