Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 465/4737/16-ц
провадження № 61-11450св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підписану від імені ОСОБА_3 адвокатом Подоляком Богданом Романовичем, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року у складі судді: Мартинишин М. О., та постанову апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 (діду позивачів), ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_7, на підставі угоди про розподіл спадкового майна від 30 липня 1998 року, було зареєстровано право власності по 1/8 частині квартири на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у зв`язку із чим ОСОБА_6 належало 3/8 частки квартири. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та відкрилась спадщина на вказане майно. Батько позивачів ОСОБА_9, син ОСОБА_6, помер ще за життя ОСОБА_6 та спадкоємцями першої черги за законом є також позивачі. Крім позивачів спадкоємцем за законом є дочка ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_3 . У червні 2016 року позивачі звернулись з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до державного нотаріуса Першої львівської державної нотаріальної контори Гусара Л. В. Втім, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті їх дідуся, ОСОБА_6, а тому вони не можуть в установленому порядку оформити спадщину в нотаріальній конторі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили:
визначити, що частка померлого ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 становила 1/8 частини;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її дідуся ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його діда ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн та витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1 116,42 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено, що частка померлого ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 становила 1/4 частини. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/32 частини кв. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її діда ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/32 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його дідуся ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 275,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн, а всього разом 1 275,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 275,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн, а всього разом 1 275,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 275,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн, а всього разом 1 275,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 275,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн, а всього разом 1 275,60 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що суд вважав позовні вимоги позивачів повністю доведеними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню. При стягненні витрат на правову допомогу суд першої інстанції зробив висновок, що ці витрати підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 17/08 від 21 червня 2016 року; протоколом до договору про надання правової допомоги від 22 червня 2016 року; розрахунком розміру гонорару адвоката від 22 червня 2016 року; квитанцією до прибуткового касового ордера від 22 червня 2016 року; належним чином завіреними копіями свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України. При вирішенні питання про стягнення судового збору, суд на підставі статті 88 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) виходив із того, що заявлені до стягнення 1 116,42 грн не підтверджено належними доказами, а оскільки позивачами було сплачено судовий збір при поданні позовної заяви по 551,21 грн кожним, тому стягнув з відповідачів на користь позивачів по 275,60 грн з кожного.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10 та ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно вирішено питання про розподіл судових витрат. При залишенні рішення суду першої інстанції в частині судових витрат без змін апеляційний суд вважав, що в судовому засідання представник позивачів уточнила позовні вимоги і позов було задоволено частково. Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Стягнення витрат на правову допомогу у справі є обґрунтованим, ураховуючи складність справи, кваліфікацію адвоката та час затрачений на надання юридичної консультації, ознайомлення з матеріалами спадкової справи у нотаріальній конторі, підготовку позовної заяви, участь в судових засіданнях 27 жовтня 2016 року, 23 листопада 2016 року, 28 лютого 2017 року, 01 серпня 2017 року. Апеляційний суд вказав, що позивачами було сплачено судовий збір при поданні позовної заяви по 551,21 грн кожним, однак представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 1 116,42 грн., що не відповідає сумі підтверджуючим документальним витратам. Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат суд стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору по 275,60 грн. з кожного, та з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору по 275,60 грн. з кожного
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали касаційну скаргу у якій, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з позивачів на користь відповідачів понесені ними та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог і стягнути з позивачів на користь відповідача ОСОБА_3 понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачам відмовлено.