Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 316/5/17
провадження № 61-40161св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіна Валентина Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року у складі судді Вільямовської Н. О. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Крилової О. В.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіна В. В., про визнання правочину удаваним, застосування до удаваного правочину дарування правил договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 квітня 1995 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. За час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_6, яка на теперішній час повнолітня. За час спільного життя, а саме, 16 квітня 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1 . Вартість квартири складала 6 000 доларів США. Позивач вказала, що вона особисто здійснювала пошук квартири та особисто сплачувала грошові кошти продавцям - колишнім власникам. Квартира набувалась за спільні кошти подружжя, які мались у них у наявності, та за кошти, отримані чоловіком у кредит за місцем роботи, який за час існування шлюбу було повернуто за спільні кошти подружжя. Будучи твердо впевненою, що вони одна сім`я, яка вже разом прожила певний час, вона не заперечувала проти того, щоб всі документи на право власності на квартиру будуть оформлені на чоловіка, оскільки вважала, що це майно набуто за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя. Після того, як квартира перейшла у власність їх родини, вони всі зареєстрували своє місце проживання в цій квартирі та місце проживання не змінювали. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 червня 2011 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу колишнє подружжя продовжувало мешкати в спірній квартирі. Після того, як спільна дитина виїхала на навчання за межі України позивач почала розмови з відповідачем щодо розподілу або продажу цієї квартири, після чого з`ясувалось, що договір купівлі-продажу квартири було оформлено шляхом укладання договору дарування. В серпні 2015 року відповідач зазначив, що квартира належить лише йому, та саме тоді вона дізналася про порушення її прав відповідачем.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 16 квітня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіною В. В. за реєстровим номером 2052, удаваним; визнати укладеним 16 квітня 2003 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 ; здійснити поділ квартири АДРЕСА_1 шляхом визнання права спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, тобто по 1/2 частці; стягнути з ОСОБА_2 на її користь сплачений судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 16 квітня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіною В. В. за реєстровим номером 2052, удаваним.
Визнано укладеним 16 квітня 2003 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Здійснено поділ квартири АДРЕСА_1 шляхом визнання права спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, тобто по 1/2 частці.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході розгляду справи позивачем у повному обсязі було доведено, що спірний правочин є удаваним, а квартира придбана за договором купівлі-продажу подружжям під час перебування у шлюбі, отже підлягає поділу між ними у рівних частках. Суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 не пропущено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання удаваним договору дарування квартири, а також здійснив поділ спільного майна подружжя, вказавши про дотримання позивачем строків позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували положення статей 235, 638, 717 ЦК України, дійшли необґрунтованих висновків про дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду, а також не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу відхилити, а оскаржені судові рішення залишити в силі, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 серпня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з 1995 року у шлюбі, в період якого в них народилася донька – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 квітня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав безоплатно у власність зазначену квартиру.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 червня 2011 року по справі № 2-580/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шлюбу між подружжям розірвано.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила події, які свідчать про час, коли позивач довідалась про своє порушене право.
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що у подружжя ОСОБА_1 спочатку була малосімейна квартира, яку вони продали, оскільки вирішили поліпшити житло для дитини і себе. Позивачка особисто займалася пошуком квартири, її підбором. У 2003 вони переїхали до спірної квартири. Коли оформлялися документи на квартиру ОСОБА_1 знаходилась на навчанні разом зі свідком. В наступному ОСОБА_1 сказала їй, що колишній чоловік виганяє її, зазначивши, що все належить лише йому. У них сталися великі проблеми через це.