ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2020 року
Київ
справа №120/1309/19-а
адміністративне провадження №К/9901/25234/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (прийняту судом у складі судді Воробйової І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі № 120/1309/19-а за позовом ОСОБА_1 до начальника управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української Православної церкви (Православної церкви України)", про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02 квітня 2019 року "Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви в с. Новоживотів Оратівського району (у новій редакції)" (далі - Спірний наказ).
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2019 року провадження у справі закрив, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз`яснив позивачу, що даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 липня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір виник саме між засновниками, членами Свято-Покровської парафії Української православної церкви та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін. А наданню оцінки Спірному наказу передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації. Отже, спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки стосуються прав і інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад учасників спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 вересня 2019 року до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 із касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
У скарзі йдеться про те, що правовими підставами для звернення до суду з позовом позивач зазначив недотримання відповідачем в момент видачі ним оспорюваного наказу вимог статей 12, 13, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", внаслідок чого таке рішення відповідача порушило гарантоване статтею 35 Конституції України та статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" право позивача та очолюваної ним релігійної громади на участь в прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади, тобто фактично порушило їх право на свободу віросповідання. Відповідач здійснив реєстрацію змін до Статуту релігійної громади, законність якої оспорює позивач.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 09 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
17 жовтня 2019 року Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження та цього ж дня на підставі частини шостої статті 346 КАС своєю ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2019 року повернула дану справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
У зв`язку з відпусткою судді Рибачука А.І. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 76/0/78-20 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як вказує позивач у позові, Спірним наказом проведено реєстрацію Статуту релігійної громади Свято-Покровської парафії Української православної церкви в с. Новоживотів Оратівського району у новій редакції із зміною найменування на релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української Православної церкви (Православної церкви України)".
Як слідує зі змісту Спірного наказу, підставою для його винесення є рішення від 02 березня 2019 року загальних зборів релігійної громади, оформлене протоколом № 1, згідно з яким релігійна громада Свято-Покровської парафії змінила своє найменування та змінила юрисдикцію у підпорядкуванні в канонічних та організаційних питаннях.
Позивач зазначає, що рішення оформлене протоколом № 1 від 02 березня 2019 року під назвою "загальні збори релігійної громади Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви що в с. Новоживотів Оратівського району, Вінницької області, що послугувало, в тому числі, підставою для видачі Спірного наказу (№ 39 від 02 квітня 2019 року) про реєстрацію Статуту Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви в с. Новоживотів Оратівського району у новій редакції, не відповідає вимогам частин 2, 3, 4 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", як таке, що було ухвалено її неповноважними зборами, тобто, за відсутності двох третин від загальної кількості чинних членів релігійної громади.
Отже, як вказує позивач з посиланням на положення Статуту, зібрання, рішення якого лягло в основу наказу № 39 від 02 квітня 2019 року, не були зборами релігійної громади Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви, що, в свою чергу, в правовому розумінні, нівелює будь-яке рішення прийняте ними, а також, в тому числі, і ті, що були використані для реєстрації відповідачем статуту третьої особи у новій редакції та послугували підставою для видання Спірного наказу.
На думку позивача, відповідач зобов`язаний був перевірити наданий йому протокол № 1 від 02 березня 2019 року на предмет його відповідності вимогам чинного на момент реєстрації відповідних змін законодавства України, а саме, частини четвертої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", проте не зробив цього, чим допустив порушення вимог Закону.
Також, на думку позивача, відповідач прийняв документи на реєстрацію з неповним переліком, а заява від 07 березня 2019 року містить недостовірні відомості, підписана частиною осіб, що не є членами парафіяльних зборів, що виключає можливість її розгляду.
Тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.