ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2020 року
Київ
справа №580/1832/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15439/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 20.03.2017, прийняту у складі головуючого судді Стеценко В.А., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, постановлену у складі колегії суддів: Кононенко З.О. (головуючий), Калитки О.М., Калиновського В.А.
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича, в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправними дії сільського голови Шкурка В.О. щодо несвоєчасного надання інформації на заяву від 26.04.2016 № 133;
1.2. - визнати протиправними дії сільського голови Шкурка В.О. щодо ненадання відповіді на питання 1, 3.1, 3.2, 3.3 заяви від 26.04.2016 № 133;
1.3. - зобов`язати відповідача надати відповідь на питання №№ 1, 3.1, 3.2, 3.3 його заяви від 26.04.2016 № 133.
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що після закінчення строків для надання відповіді, передбачених Законом України "Про звернення громадян" ним було отримано лист Будильської сільської ради від 26.05.2016 № 02-20/452, в якому йому було надано відповіді тільки на частину питань, викладених у його заяві. Позивач уважає зазначені дії Голови Будильської сільської ради Шкурка В.О. необгрунтованими, протиправними та такими, що порушують його права, свободи та інтереси.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Мешканець с. Будилка ОСОБА_1 26.04.2016 звернувся до сільського голови із заявою № 133, в якій:
3.1. 1. Просив надати копію заяви мешканців с.Будилка щодо розширення дороги по АДРЕСА_1 та відповідне рішення Будильської сільської ради про вирішення даного питання.
3.2. 2. Просив захистити його, права передбачені статті 40 Конституції України та притягнути до адміністративної відповідальності депутата і землевпорядника Будильської сільради ОСОБА_3, яка порушила строк на надання відповіді на його заяву від 18.03.2016 № 96, оскільки дата написання відповіді значиться 18.04.2016, а відправлена відповідь згідно поштового штемпелю 21.04.2016.
3.3. 3. Просив надати копії рішення Будильської сільради та інших документів, які свідчать про дату набуття права на користування та законність користування земельними ділянками, які отримали ОСОБА_3 та її чоловік, а також дату укладення договору оренди, переходу у власність, здачу в суборенду цих земельних ділянок, тощо.
3.4. 3.1. Просив проінформувати про законність набуття та використання цих земельних ділянок.
3.5. 3.1.2. Просив проінформувати чи робила Будильська сільрада офіційні повідомлення громадянам про наявність земельних ділянок, які можна приватизувати, взяти в оренду чи користування щодо земельних ділянок, які набули ОСОБА_3 та її чоловік.
3.6. 3.1.3. Якщо таких повідомлень не було, просив пояснити чому.
3.7. 3.2. Просив у разі виявлення будь-яких правопорушень в питанні землеволодіння та землекористування повідомити поліцію для вжиття заходів по їх усуненню.
3.8. 3.3. Просив назвати статті закону, які передбачають отримання громадянами для ведення ОСГ та інших потреб більше, ніж 2 га землі.
3.9. 3.4. Просив проінформувати, яким чином працівники і депутати БСР та члени їх сімей отримали і продовжують отримувати земельні ділянки.
3.10. 4. Просив надати повний перелік осіб, яким Будильська сільрада в період з 2006 року по 26.04.2016 надавала у користування, оренду чи у власність земельні ділянки з указанням площ цих ділянок, а також проінформувати чи законно оформлені ці земельні ділянки.
3.11. 4.1. Просив повідомити чи на всі земельні ділянки під час надання і на сьогодні є в наявності: генеральні плани населених пунктів, інша містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель, проекти землеустрою, тощо.
4. Будильською сільською радою 26.05.2016 було надано відповідь за № 02-20/452 на заяву ОСОБА_1
5. Позивач уважаючи, що йому не було надано обґрунтованої відповіді щодо поставлених у заяві питань №№ 1, 3.1, 3.2, 3.3, та посилаючись на порушення строків надання відповіді на заяву, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Лебединський районний суд Сумської області постановою від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, у задоволенні позову відмовив.
7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості позову.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У доводах касаційної скарги, серед іншого, стверджує, що відповідачем порушені строки надання відповіді на його звернення, що підтверджується поштовим штемпелем з датою відправлення 30.05.2016.
9. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
14. Так, відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
15. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).
16. Статтями 4, 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
17. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
18. Згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
19. Положеннями статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
20. Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
21. Згідно з частиною першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
VI. Оцінка Верховного Суду
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
25. Верховний Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі стали висновки позивача про не надання повної і обґрунтованої відповіді на питання, викладені в його заяві від 26.04.2016 № 133, а також порушення строків надання відповіді на вказану заяву.
26. Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
27. Статтею 18 означеного Закону встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
28. Положеннями статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
29. Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.