ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2020 року
Київ
справа №295/3313/17
адміністративне провадження №К/9901/20844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у складі судді Охрімчук І.Г. у справі №295/3313/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі - МОУ), в якому просив:
1.1. визнати неправомірними дії МОУ, які полягають у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 29.12.2015 встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975;
1.2. скасувати протокол засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 13.01.2017 №3 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
1.3. зобов`язати МОУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 29.12.2015 встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2017 позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії МОУ, які полягають у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 29.12.2015 встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
2.2. Скасовано протокол засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 13.01.2017 №3 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
2.3. Зобов`язано МОУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 29.12.2015 встановлено інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
2.4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2017.
4. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2017 апеляційну скаргу залишено без руху.
4.1. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху вказано пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки як зазначено судом апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду першої інстанції відповідачем отримано 06.06.2017, відтак строк на її апеляційне оскарження закінчився 16.06.2017. Проте, до суду з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 19.06.2017, тобто із пропуском даного строку і будь-якого клопотання про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин його пропуску не подав. У зв`язку з цим, відповідача зобов`язано усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб, що передбачений абзацом 1 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення даної ухвали суду, надалі - КАС України).
5. На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції надійшла до Центрального територіального юридичного відділу (розташованого у м. Вінниця), який здійснює представництво інтересів МОУ, лише 16.06.2017, а підготовку апеляційної скарги та її відправлення до суду першої інстанції відповідачем здійснено на наступний робочий день - 19.06.2017, а тому подаючи апеляційну скаргу скаржник діяв добросовісно та не мав намірів зловживати своїми процесуальними правами.
6. Оскаржуваною ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 визнано неповажними наведені МОУ причини пропуску строку апеляційного оскарження постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2017, а клопотання про поновлення цього строку залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою МОУ на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2017.
6.1. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що перебіг строку на апеляційне оскарження розпочинається саме з дати вручення копії постанови суду першої інстанції відповідачу, а не після реєстрації її в територіальному юридичному відділі. Також, передача копії судового рішення МОУ до територіального відділу для підготовки апеляційної скарги не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що апеляційна скарга була подана відповідачем упродовж 10-денного строку з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції Центральним територіальним юридичним відділом, який виступає уповноваженим представником МОУ. Тому, скаржник вважає, що підстави для застосування вимог частини 4 статті 189 КАС України в суду апеляційної інстанції були відсутні.