ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2020 року
Київ
справа № 813/5484/15
адміністративне провадження № К/9901/20600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3484/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Адвокатське об`єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс" та Приватне підприємство "Шива" про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, ухвалену суддею Кухар Н.А., та
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого - судді Довгої О.І., суддів: Каралюса В.М., Запотічного І.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - позивач, ПАТ "ВіЕс Банк") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 29 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 48294213.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, так як підставою для відкриття була ухвала Шевченківського райсуду м. Львова від 24 липня 2015 року про накладення арешту на майно ПП "Шива" в межах суми стягнення, яка на переконання позивача, не відповідає статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV) та нормам статті 210 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі не зазначено дати набрання законної сили, та строк і порядок набрання рішенням суду законної сили. На момент винесення відповідачем оскарженої постанови ухвала не набрала законної сили, а в постанові зазначено, що виконавчий документ вступив у законну силу. Позивач вважає, що відповідач повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
2.1. Крім того, позивач зазначив, що оскарженою постановою порушено право позивача як кредитора ПП "Шива" та іпотекодержателя нерухомого майна, яке на момент винесення оскаржуваної постанови належало ПП "Шива", та на яке було накладено арешт ухвалою суду від 24 липня 2015 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача та винесена із дотриманням норм Закону № 606-XIV.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 02 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування. Скаржник вказує на те, що ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 24 липня 2015 року, якою вжито заходи забезпечення позову, не відповідає вимогам норм статті 18 Закону № 606-XIV, статті 210 Цивільного процесуального кодексу України так як в ухвалі не зазначено дати набрання законної сили, та строк і порядок набрання рішенням суду законної сили. Відтак, відповідач передчасно відкрив виконавче провадження, що призвело до порушення прав позивача.
6.1. Скаржник, не заперечуючи проти того, що подія скасування ухвали про забезпечення позову настала після винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 липня 2015 року зазначає, що наслідком скасування ухвали про забезпечення позову є те, що така ухвала про забезпечення позову не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки є нечинною з моменту її прийняття.
6.2. Крім того, скаржник переконаний в тому, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на все майно, оскільки, державний виконавець не перевірив факт перебування такого майна в іпотеці, арешт на яке, як стверджує скаржник, накладати не можна, так як такі виконавчі дії порушують права скаржника як іпотекодержателя.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
9. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
10. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.
11. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12. 12 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 549/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 15 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Позиція інших учасників справи
15. 07 квітня 2017 року від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судом першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв відповідно до норм Закону № 606-XIV, оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання. Крім того, вважають, що оскаржувана постанова не порушує права позивача.
16. 06 квітня 2017 року від Приватного підприємства "Шива" надійшли заперечення на касаційну скаргу, де третя особа посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судом першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що права позивача постановою про відкриття виконавчого провадження не порушено, вважають, що відповідач діяв у відповідності до норм законодавства.
17. Від Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс" відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
18. 27 липня 2012 року між ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк", та приватним підприємством "Шива" укладено кредитний договір №KU 018029, згідно з яким банк надав Приватному підприємству "Шива" кредит в розмірі 2630000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 26 липня 2019 року.
19. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 31 жовтня 2013 року між ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк", та приватним підприємством "Шива" укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенок Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №2780.
20. Відповідно до умов Іпотечного договору ПП "Шива" (Іпотекодавець) передало в іпотеку ПАТ "Фольксбанк" (Іпотекодержателю) нерухоме майно разом з усіма його приналежностями, а саме будівлю - фізкультурно-оздоровчий комплекс з вбудованим підприємством торгівлі, загальною площею 8 548,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових і на нерухоме майно 5821046101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зубрівська, 38 (Предмет іпотеки). На вказане нерухоме майно накладено заборону відчуження, що підтверджується витягом від 31 жовтня 2013 року, індексний номер 11965134, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження - заборони на нерухоме майно.
21. 24 липня 2015 року в рамках розгляду цивільної справи № 466/5679/15-ц за позовом Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс" до ОСОБА_1 та ПП "Шива" про стягнення боргу Шевченківським районним судом м. Львова постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП "Шива".
22. На адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби 29 липня 2015 року надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від представника Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс", до якої додано оригінал ухвали Шевченківського райсуду м.Львова від 24 липня 2015 року та копію довіреності.
23. Постановою від 29 липня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48294213 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 24 липня 2015 року у справі за № 466/5979/15-ц, у якій зазначено, що з метою забезпечення позову Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс" до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Шива" про стягнення заборгованості накладено арешт на майно Приватного підприємства "Шива" в межах суми стягнення.
24. Позивач, вважаючи оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон № 606-XIV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
26. Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
27. Згідно з положеннями частини 1 та частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
28. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 606-XIV у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
29. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
30. Відповідно до частини 1 та 4 статті 25 Закону № 606-XIV зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.