У Х В А Л А
13 січня 2020 року
м. Київ
Справа № Б-39/02-09
Провадження № 12-213гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єлєніної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № Б-39/02-09 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє Гріцаєва Ліна Анатоліївна, на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2019 року (у складі колегії: головуючий суддя Фоміна В. О., судді Білоусова Я. О., Тарасова І. В.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 червня 2016 року (у складі колегії: головуючий суддя Савченко А. А., судді Міньковський С. В., Швидкіна А. О.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізюмський тепловозоремонтний завод"
до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод",
за участю Прокуратури Харківської області,
про визнання банкрутом та
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Харківської області від 03 грудня 2014 року визнано Відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (далі - ВАТ "ІТРЗ") банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого.
08 квітня 2016 року до суду в межах провадження у справі про банкрутство надійшла заява ліквідатора про визнання недійсним ордера на житлове приміщення від 13 січня 2014 року № 016086, у якій заявник просив суд:
1) винести ухвалу про заборону Ізюмській міській раді до розгляду по суті цієї заяви вчиняти дії щодо приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Ізюм квартири АДРЕСА_1 житловою площею 36,1 кв. м та загальною площею 60,9 кв. м (далі - спірна квартира);
2) визнати протиправними дії арбітражного керуючого Костюка О. Г. з розпорядження спірною квартирою (визнання квартири службовою);
3) визнати недійсним ордер на спірну квартиру;
4) визнати спірну квартиру, такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "ІТРЗ".
Ухвалою від 21 червня 2016 року у справі № Б-39/02-09 Господарський суд Харківської області визнав недійсним оспорюваний ордер. У частині визнання протиправними дій арбітражного керуючого Костюка О. Г. щодо розпорядження державним майном, а саме визнання спірної квартири службовою, провадження припинено. Відмовлено у задоволенні заяви в частині визнання спірної квартири такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "ІТРЗ".
01 жовтня 2019 року Східний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу осіб, які не брали участі у справі № Б?39/02-09, а саме: ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2, подану на вказану вище ухвалу. За результатами розгляду справи апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 червня 2016 року - без змін.
15 листопада 2019 року ОСОБА_1 від свого імені та імені малолітнього ОСОБА_2 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 червня 2016 року, в якій просить указані судові рішення скасувати, провадження у справі № Б?39/02-09 щодо заяви ліквідатора ВАТ "ІТРЗ" у частині визнання недійсним ордера на житлове приміщення від 13 січня 2014 року № 016086 закрити.
На обґрунтування касаційної скарги заявники посилаються, зокрема, на те, що розгляд заяви ліквідатора ВАТ "ІТРЗ" у частині визнання недійсним ордера на житлове приміщення від 13 січня 2014 року №016086 мав відбуватися у порядку цивільного або адміністративного, а не господарського судочинства, оскільки жодного відношення до процедури банкрутства зазначеного заводу цей спір не має. При цьому заявники обґрунтовують порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Великої Палати Верховного Суду у подібних відносинах у справах №1609/6643/12 (провадження №14-107цс19), №1609/10810/12 (провадження №14-15цс19), 522/102/13-ц (провадження 14-38цс19).
Ухвалою Касаційного господарського суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № Б-39/02-09 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2
19 грудня 2019 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла такого висновку з огляду на доводи заявників касаційної скарги про те, що заявлена ліквідатором у справі про банкрутство вимога про визнання недійсним ордера на житлове приміщення не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та жодного відношення до процедури банкрутства не має.
Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною шостою статті 302 ГПК України з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.