Постанова
Іменем України
16 січня 2020 року
місто Київ
справа № 522/23168/16-ц
провадження № 61-37514св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року у складі судді Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року позов банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 16 серпня 2011 року у розмірі 37 238, 23 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Роз`яснено відповідачу згідно з частиною четвертою статті 231 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) право на оскарження заочного рішення в загальному порядку.
ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 01 лютого 2018 року звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року, у якій також просив поновити йому пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 зазначив, що отримав повний текст ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року лише 26 січня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року залишено без руху. Надано заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України 2004 року, та підстави поновлення строку, які наведені заявником у клопотанні, є неповажними. Крім того, заявником не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали Апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху особисто 04 квітня 2018 року, однак у встановлений строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги не виконав та не надав доказів поважності причин пропущення строку на подання апеляційної скарги та доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Апеляційний суд зробив висновок, що у зв`язку з тим, що зазначені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не надано, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у травні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року, постановити рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, неналежним сповіщенням заявника про розгляд справи та неправильним застосуванням правил статті 267 ЦК України. В частині доводів про оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року заявник зазначив, що, починаючи з 20 лютого 2018 року та на момент подання касаційної скарги, він перебуває на стаціонарному лікуванні, стан його здоров`я не дозволяє готувати процесуальні документи, відвідувати судові засідання, у тому числі виправляти зазначені апеляційним судом недоліки апеляційної скарги. Заявник вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та наведено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року та відкрито касаційне провадження у справі у частині оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до статті 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За правилами частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.