Постанова
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 359/11588/15-ц
провадження № 61-23308св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Бориспільська міська рада, ОСОБА_2,
треті особи: державний нотаріус Бориспільського міського державного нотаріального округу Кардашевська Марта Володимирівна, реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Верланова С. М. Ю., Голуб С. А., Приходька К. П.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: державний нотаріус Бориспільського міського державного нотаріального округу Кардашевська М. В., реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним рішення, скасування права власності на нерухоме майно.
Вимоги обґрунтовував тим, що 14 лютого 1974 року ОСОБА_4 склала заповіт на його користь, за яким на випадок смерті заповіла йому будинок АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла
24 січня 1979 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим вважав, що набув право власності на цей об`єкт нерухомого майна та право користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок.
Разом із тим йому стало відомо, що 19 грудня 2006 року його брат ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 вказаний будинок на підставі договору дарування, у якому зазначено, що продавець є власником предмета продажу відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Бориспільською державною нотаріальною конторою від ІНФОРМАЦІЯ_4, (тобто за 20 днів до смерті ОСОБА_4 ).
У зв`язку з цим посилався на недійсність такого правочину.
У подальшому рішенням Бориспільської міської ради від 21 травня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Рішенням Бориспільської міської ради від 06 жовтня 2015 року затверджено цей проєкт землеустрою, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
09 листопада 2015 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.
Вважав таку передачу земельної ділянки відповідачу незаконною, оскільки попередньо його право землекористування не було припинене.
Ураховуючи наведене, просив:
- встановити факт, що за час життя ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на цей об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування;
- визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради від 06 жовтня 2015 року;
- скасувати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ;
- вилучити запис про право власності від 21 жовтня 2015 року № 1954267 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
22 червня 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив:
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 19 грудня 2006 року ОСОБА_5 і ОСОБА_2 ;
- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09 листопада 2015 року, видане на ім`я ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт, що за життя ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір дарування, укладений 19 грудня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Меленною Т. К., зареєстрований в реєстрі за № 2-3057.
Визнано недійсним рішення Бориспільської міської ради від 06 жовтня 2015 року в частині затвердження проєкту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 47199084, видане 09 листопада 2015 року реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції на ім`я ОСОБА_2 .
Скасовано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 21 жовтня 2015 року № 11954267 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування в іншій частині відмовлено.
Суд першої інстанції вважав доведеним факт належності спірного житлового будинку ОСОБА_4, яка заповіла його позивачу, у зв`язку з чим договір дарування цього будинку від 19 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, є недійсним.
Вказані обставини є підставою для визнання за позивачем права власності на будинок, визнання частково недійсним рішення Бориспільської міської ради про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування його права власності на неї та вилучення з реєстру запису про право власності на землю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Суд виходив із того, що позивач не надав правовстановлюючих документів на спірні будинок і земельну ділянку, що свідчить про недоведеність факту належності цього нерухомого майна ОСОБА_4 .
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції
Справу № 359/11588/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник посилається на те, що апеляційний суд не врахував, що його брат ОСОБА_5 оформив свідоцтво на спадщину 15 липня 1978 року, ще до смерті спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто оформлення спадщини відбулося злочинним шляхом.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку, на яку він ( ОСОБА_1 ) мав право користування.
Суд першої інстанції не був повідомлений про те, що земельна ділянка 11 грудня 2015 року була продана ОСОБА_2 ОСОБА_6 . Апеляційний суд не звернув увагу на те, що в договорі купівлі-продажу спірної ділянки зазначено, що вона вільна від забудови.
Вважає оскаржене рішення незаконним і необґрунтованим.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 є рідними братами.
14 лютого 1974 року їх мати ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким на випадок смерті заповіла належний їй будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
24 січня 1979 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4
24 листопада 2015 року він повторно звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Постановою державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори від 24 листопада 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним не надано правовстановлюючого документа на житловий будинок на АДРЕСА_1 .
19 грудня 2006 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 укладений договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 цього договору будинок належить дарувальнику ( ОСОБА_5 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Бориспільською державною нотаріальною конторою 15 липня 1978 року, зареєстрованого Бориспільським МБТІ 14 липня 2006 року за № 3034.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер.
Рішенням Бориспільської міської ради від 21 травня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Рішенням Бориспільської міської ради від 06 жовтня 2015 року затверджено цей проєкт землеустрою, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .