ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2020 року
Київ
справа №580/1747/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29379/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 16.03.2017, прийняту у складі головуючого судді Чхайло О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, постановлену у складі колегії суддів: Любчич Л.В. (головуючий), Спаскіна О.А., Сіренко О.І.
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати незаконними дії голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 та зобов`язати останнього повторно розглянути звернення позивача від 15.04.2016 № 116.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що 15.04.2016 він звертався до голови Будильської сільської ради ОСОБА_2 із заявою № 116, у якій просив розглянути ряд запитань, створити та надати конкретну інформацію. У відповідь на його заяву був надісланий лист від 12.05.2016 № 02-20/415. Зазначає, що відповідь йому була надана 18.05.2016, та фактично ним отримана лише 24.05.2016, чим порушено його права на отримання своєчасної відповіді на звернення. Також позивач вважає, що йому не надана відповідь на поставлені питання №№ 6.3, 9 та 11. Дії сільського голови щодо несвоєчасного та неповного надання відповіді на думку позивача не відповідають вимогам закону, а тому він просив визнати їх протиправними та зобов`язати сільського голову повторно розглянути питання №№ 6.3, 9 та 11, викладені у його заяві від 15.04.2016 № 116, у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 15.04.2016 позивач звернувся до голови Будильської сільської ради ОСОБА_2 із заявою № 116 (а.с. 3), у якій просив розглянути ряд питань та надати йому відповідь.
4. 12.05.2016 за вихідним № 02-20/415 Будильською сільською радою ОСОБА_1 надана відповідь (а.с. 4-5).
5. Посилаючись на неправомірність дій голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2, позивач вказує, що відповідь йому надана з порушенням тридцяти денного строку, визначеного Законом України "Про звернення громадян", а саме на 33 день. Крім того, ОСОБА_1 уважає, що відповідь є неповною і його заяву слід розглянути повторно, надавши відповідь на такі питання:
5.1. 6.3. Чи відомі були факти користування громадянами земельними ділянками без належно оформлених документів в період з 2007 по 2016 роки.
5.2. 9. 19.02.2016 чи підписував особисто ОСОБА_2 два примірника договору з юристом ОСОБА_3 . Просив повідомити, чи читав ОСОБА_2 договір перед тим як його підписати.
5.3. 11. Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи місцевого самоврядування, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
5.4. Зважаючи на викладене просив назвати та перерахувати конкретні дії, які ОСОБА_2 особисто вчинив для усунення причин неналежного розгляду заяв і скарг позивача в період з 01.06.2015 до грудня 2015 року, а саме: ненадання інформації, неповне надання інформації, надання завідомо недостовірної інформації на звернення, та просив зазначити причини, що породили ці правопорушення.
6. Отже, ОСОБА_1 уважаючи, що йому не було надано обґрунтованої відповіді щодо поставлених у заяві питань №№ 6.3, 9, 11, та посилаючись на порушення строків надання відповіді на заяву, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Лебединський районний суд Сумської області постановою від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, у задоволенні позову відмовив.
8. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності підстав для їх задоволення.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У доводах касаційної скарги, серед іншого, стверджує, що відповідачем порушені строки надання відповіді на його звернення, що підтверджується поштовим штемпелем з датою відправлення 18.05.2016.
10. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
15. Так, відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
16. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).
17. Статтями 4, 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
18. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
19. Згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
20. Положеннями статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
21. Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
22. Згідно частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
VI. Оцінка Верховного Суду
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).