ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2020 року
Київ
справа №818/119/18
адміністративне провадження №К/9901/55132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання необґрунтованим та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2018, ухвалене у складі головуючого - судді Бондаря С.О., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 прийняту у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), Сіренко О.І., Любчич Л.В.
І. Суть спору
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області (далі - Будильська сільська рада), в якому просив суд визнати необґрунтованими та скасувати частини 2 та 3 рішення 20 сесії Будильської сільської ради 7 скликання від 22.12.2017 "Про встановлення виплат сільському голові у 2018 році".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що депутати сільської ради, встановлюючи надбавку сільському голові ОСОБА_2 за високі досягнення у праці у розмірі 50 відсотків до посадового окладу з 01.01.2018, не врахували вчинені ОСОБА_2 правопорушення, підтверджені рішеннями судових інстанцій, а також не врахували положення діючого законодавства, яким не передбачено нарахування та виплата премій наперед.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням 20-ї сесії 7-го скликання Будильської сільської ради від 22.12.2017 встановлені виплати сільському голові ОСОБА_2 у 2018 році, а саме: 1) надбавку за вислугу років в розмірі 25 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, враховуючи, що стаж роботи, який дає право на таку надбавку становить 16 років 2 місяці 16 днів станом на 01.01.2018; 2) надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років з 01.01.2018; 3) встановлено, що преміювання сільського голови здійснюється щомісячно в розмірі 50 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років за фактично відпрацьований час, в межах фонду оплати праці та економії фонду оплати праці з 01.01.2018; 4) надано право сільському голові на протязі 2018 року використовувати щорічні та додаткові відпустки з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати згідно чинного законодавства та Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам органу місцевого самоврядування Будильської сільської ради; 5) дозволено виплату сільському голові на протязі 2018 року допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати в межах фонду оплати праці (а.с.5).
4. Уважаючи, що при винесенні спірного рішення депутати сільської ради, встановлюючи надбавку сільському голові ОСОБА_2 за високі досягнення у праці у розмірі 50 відсотків до посадового окладу з 01.01.2018, не врахували вчинені останнім правопорушення, підтверджені рішеннями судових інстанцій, а також не врахували положення діючого законодавства, якими не передбачено нарахування та виплата премій наперед, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Ухвалюючи таке рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання необґрунтованими та скасування частин 2 та 3 рішення 20 сесії Будильської сільської ради 7 скликання від 22.12.2017 "Про році встановлення виплат сільському голові у 2018", оскільки суб`єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого ним рішення, а вимоги позивача є такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.
IV. Касаційне оскарження
7. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
8. У доводах касаційної скарги позивач, серед іншого, зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення депутати 20-ї сесії 7-го скликання Будильської сільської ради не врахували наявність численних порушень сільського голови.
9. У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, винесені на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 12 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - № 280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
14. Частинами один, два, п`ять статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
15. Частиною першою статті 73 вказаного Закону встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.