ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/18141/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
скаржника - Курібла В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Зовнішньоекономічного підприємства "Азовімпекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.)
від 05.11.2019,
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"
про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 за нововиявленими обставинами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"
про стягнення заборгованості у розмірі 6 517 766,40 грн,
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2017 року ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Регіон" про стягнення заборгованості в сумі 6 517 766,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №8/13 від 26.05.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Регіон" на користь ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" заборгованість в розмірі 6 436 916,80 грн.
10.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Регіон" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 задоволено заяву ТОВ "Регіон" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 за нововиявленими обставинами, рішення суду від 15.11.2017 було скасовано. У задоволенні позову ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" про стягнення з ТОВ "Регіон" 6 517 766,40 грн відмовлено.
Задовольняючи заяву ТОВ "Регіон", господарський суд дійшов до висновку, що на момент подання позову та на момент прийняття рішення 15 листопада 2017 року, ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" не мав права вимоги до ТОВ "Регіон" щодо стягнення боргу в сумі 6 436 916,80 грн за поставку товару за договором поставки №8/13 від 26.05.2016, оскільки вже передав своє право вимоги іншій особі (ТОВ "БСМ Будівництво") за договором відступлення права вимоги від 02.10.2017.
Не погоджуючись з вказаним рішенням від 11.06.2019, ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ оскаржило його до суду апеляційної інстанції. Стверджувало, що оскаржуване рішення про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Зокрема, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд фактично вирішив питання про права та обов`язки ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки після відкриття апеляційного провадження встановлено, що судовим рішенням у цій справі питання про права, інтереси чи обов`язки ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ місцевим господарським судом не вирішувалось.
25.11.2019 ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 910/18141/17 до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 і відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019.
Підставами для скасування ухвали апеляційного суду ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ зазначило, що, закриваючи провадження за його апеляційною скаргою, суд порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у цій справі не вирішено питання про права і обов`язки ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
За ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Основного закону України).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Водночас, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційний перегляд судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в цьому випадку - норм ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційний перегляд судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок.