ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/475/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пелипенко Н.М., судді: Барбашова С.В., Істоміна О.А.)
від 22.10.2019
у справі № 922/475/19
за позовом Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна"
про стягнення 3 062 744, 57 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Бабка С.А.;
відповідача - Смирнова Ю.В.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Державне підприємство "Завод ім.В.О. Малишева" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" про стягнення за договором поставки № -27-648 від 25.10.2016 заборгованості в сумі 2 055 533, 40 грн та неустойки у розмірі 1 007 211, 17 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після дострокового припинення дії договору грошові кошти в розмірі 2 055 533, 40 грн, сплачені позивачем в якості предоплати за товар неналежної якості неприйнятий позивачем, повернуті не були, у зв`язку з чим відповідачу відповідно до п. 8.2 договору за період з 28.09.2018 по 15.11.2018 було також нараховано неустойку у розмірі 1 007 211, 17 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2019 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" 2 055 533, 40 грн заборгованості та 1 007 211, 17 грн неустойки.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2019 скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи.
Між Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" (постачальником) 25.10.2016 укладено договір поставки №Д-27-648 дп, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором зобов`язався прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, надалі за текстом - "Товар", асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3 договору якість, комплектність, маркування та пакування Товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу виробника, технічній документації та нормативно-правовим актам України, а також країни виробника Товару.
Пунктом 2.2 договору визначено, що вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації або листах щодо такої партії товару.
Відповідно до п. 2.4. договору покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п.4.5 договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п.1.2 договору, але у будь-якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.
У специфікації №7 від 21.06.2017 до договору сторони погодили найменування, кількість, вартість, умови поставки та умови оплати товару. У цій специфікації зазначено, що покупець має оплатити за товар 50% передплати, решту 50% - протягом 3 календарних днів після поставки товару покупцеві.
Строк поставки товару за специфікацією №7 від 21.06.2017 - 30 календарних днів від дати передоплати.
Відповідно до п. 3.1 договору місцем його виконання є вул. Плеханівська, 126, м.Харків.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" 21.06.2017 було сформовано рахунок на оплату №585 за постачання товару загальною вартістю разом з ПДВ 4 161 259, 80 грн.
Позивач сплатив 07.07.2017 відповідачу предоплату в загальній сумі 2 080 628, 90 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".
З врахуванням строків зазначених в специфікації №7 від 21.06.2017, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач мав поставити товар позивачеві у повному обсязі до 07.08.2017.
Відповідно до пункту 3.3 договору, постачальник зобов`язаний передати покупцю такі документи на товар: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат відповідності, паспорт, сервісну книжку (якщо передбачені заводом-виробником), а також інші документи, визначені сторонами на відповідну партію товару або чинним законодавством України (п.3.3 договору).
Згідно з пунктом п.4.1 договору передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю. Обов`язок по складенню первинних документів покладений на постачальника.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" поставка товару на загальну вартість разом з ПДВ 2644 064, 78 грн була здійснена 28.12.2017, що підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковою накладною №281201, згідно з якою передано товар - коло 170 мм. сталь 18X2H4MA-Ш кількістю 25 274 кг.
Інша частина товару на загальну вартість разом з ПДВ 25 096, 50 грн була поставлена відповідачем 13.02.2018, що підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковою накладною №130201, згідно з якою передано товар - коло 16 мм. сталь 18X2H4MА, кількістю 325 кг.
Пунктом 4.5. договору встановлено, що приймання товару за асортиментом, комплектністю та якістю здійснюється відділом технічного контролю покупця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня фактичного отримання товару. У разі виявлення невідповідності товару умовам договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості товару відділ технічного контролю покупця, без виклику представника Постачальника, складає рекламаційний акт, про що повідомляє постачальника. Рекламаційний акт відділу технічного контролю покупця вважається належним та допустимим доказом невідповідності товару умовам договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості товару.
У разі складання покупцем рекламаційного акту товар, визначений таким актом вважається не прийнятим покупцем, а зобов`язання постачальника по поставці - не виконаними. Постачальник зобов`язується протягом 3 (трьох) календарних днів з дня складення покупцем рекламаційного акту усунути виявлені недоліки або забрати товар, який не відповідає умовам договору.
Відповідно до п. 8.1 договору у разі порушення постачальником умов договору покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору в цілому або від певної партії товару, письмово повідомивши про це постачальника. В даному випадку договір в цілому або в частині певної партії Товару є розірваним або зміненим відповідно (зобов`язання сторін є припиненими або зміненими) з моменту направлення покупцем повідомлення постачальнику про відмову.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у випадку дострокового припинення дії договору (розірвання договору, відмови покупцем від договору в цілому або в частині певної партії Товару) постачальник зобов`язаний протягом 10 календарних днів з дня припинення дії договору повернути покупцю сплачені останнім в якості передоплати грошові кошти, товар за які не був поставлений постачальником на дату припинення дії договору або не відповідає умовам договору щодо асортименту, комплектності або якості.
Відповідно до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання будь-якою із сторін своїх обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором, та діючим законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п. 6.2.2 у разі порушення постачальником зобов`язань, передбачених п. 5.2., 8.2 цього договору постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості товару (на момент придбання) при постачанні/експлуатації якого було допущено порушення, передбачене зазначеними вище пунктами за кожний день порушення, окремо щодо кожного випадку порушення.
Працівниками позивача 12.01.2018 було складено Рекламаційний акт №1 від 12.01.2018, в якому зазначено опис виявленого дефекту: відсутнє маркування ударним способом або наклеювання ярлику з водостійкої плівки з вказанням найменування підприємства виробника або товарного знаку, марки, номера плавки. В наявності тільки паперові наклейки із зазначенням марки, номеру плавки та розміру. Відсутня ув`язка металу з обов`язковими ярликами, які повинні бути з обох сторін. В сертифікаті відсутня інформація про ударну в`язкість. Матеріал поставлений з порушенням вимог ГОСТ 7566-94 та вважається знеособленим.
2.4. Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №3290/16 від 20.07.2018 з проханням забрати товар неналежної якості вартістю разом з ПДВ 2 644 064, 78 грн, поставлений 28.12.2017 за видатковою накладною №281201, та поставити товар, який відповідає умовам договору, проте в порушення взятих на себе зобов`язань відповідачем заміну поставленого за даною накладною товару на якісний не здійснено. У зв`язку із даними порушеннями постачальником умов договору позивач листом за вих. №4243/33 від 17.09.2018, який було отримано відповідачем, на підставі пункту 8.1. договору відмовився від специфікації №7 від 21.06.2017. Однак, відповідач після дострокового припинення дії специфікації №7 від 21.06.2017, в порушення умов пункту 8.2 договору, протягом 10 днів не повернув покупцю грошові кошти в сумі 2 055 533, 40 грн (2 080 629, 90 грн (сума попередньої оплати) -25 096, 50 грн (вартість поставленого товару)), сплачені останнім як передоплату за товар, що не був поставлений постачальником на дату припинення дії специфікації №7 від 21.06.2017.
Також відповідно до пунктів 6.2.2 та 8.2 договору позивачем за період з 28.09.2018 по 15.11.2018 було нараховано відповідачу неустойку у розмірі 1 007 211, 17 грн.
2.5. Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, недоліки поставки товару неналежної якості за видатковою накладною №281201 від 28.12.2017 у визначений п. 4.6. договору строк не усунув, сплачену позивачем передоплату за товар не повернув, внаслідок чого позивач був вимушений 17.09.2018 реалізувати надане пунктом 8.1. договору право на односторонню відмову від специфікації №7 від 21.06.2017 в частині поставки товару за видатковою накладною №281201 від 28.12.2017. При цьому, відповідач листом за вих.№112 від 03.05.2018 фактично підтвердив та визнав факт поставки ним на склад позивача неякісного товару, зазначаючи при цьому строк його заміни на якісний. З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 055 533, 40 грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Також місцевий господарський суд зазначив, що, враховуючи порушення відповідачем умов договору, а саме: п. 8.2, постачальник відповідно до п.6.2.2 договору має сплатити неустойку 1% від вартості товару за неповернення передоплати за товар, який не був поставлений постачальником на дату припинення дії Специфікації №7 за період з 28.09.2018 по 15.11.2018. Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми неустойки, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даний розрахунок є правильним та відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена у даному розрахунку сума неустойки - 1 077 211, 17 грн.
2.6. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, виходив з такого. Маркування товару та дані про його ударну в`язкість не є ознаками якості товару, а є лише інформацією про певні характеристики цього товару, а тому їх відсутність свідчить не про поставку товару неналежної якості, а про недотримання вимог договору та нормативно-правових актів щодо маркування товару та додавання до нього певних супроводжувальних документів. Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, позивачем не доведено наявності у нього підстав для складання рекламаційного акту №1 від 12.01.2018, оскільки в самому акті зазначено не про невідповідність товару вимогам щодо якості, а про його невідповідність вимогам щодо маркування, тоді як пункт 4.5. договору не передбачає такої підстави для складання рекламаційного акту.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення покупцем в порядку пункту 4.5 договору постачальника про складання рекламаційного акту для усунення останнім протягом 3 (трьох) календарних днів з дня складення покупцем рекламаційного акту виявлених недоліків або надання постачальнику можливості забрати товар, який не відповідає умовам договору.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при виявленні невідповідності маркування продукції приймання металопродукції має здійснюватися відповідно до вимог Інструкції №П-7, яка встановлює конкретний порядок (регламент) приймання та перевірки продукції. Разом з тим в матеріалах справи відсутній складений відповідно до вимог Інструкції №П-7 двосторонній акт про фактичне маркування отриманої продукції з описом виявленних недоліків та додаванням до акту наявних паперових ярликів із зазначенням виробника, марки, номеру плавки, розміру та інше. Згаданий рекламаційний акт не відповідає нормативним вимогам про перевірку якості та комплектності поставленої продукції.
Оскільки позивач не довів наявності у нього підстав для відмови від Специфікації №7 від 21.06.2017 та виникнення у зв`язку з цим у постачальника обов`язку повернути суму передоплати за поставлений за накладною №281201 від 28.12.2017 товар в порядку пункту 8.2 договору, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 1 007 211, 17 грн за період з 28.09.2018 по 15.11.2018 за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення передоплати задоволенню не підлягають.
При цьому судом апеляційної інстанції не було взято до уваги рекламаційний акт №35 від 06.02.2018, оскільки такий позивачем до позовної заяви не додавався, на вказаний акт позивач в позовні заяві не вказував, підстав позову не змінював.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи