Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 225/2378/18-ц
провадження № 61-5836св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2018 року у складі судді Купавської Н. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року її батько ОСОБА_3 подарував їй за договором дарування земельну ділянку площею 600,14 кв. м, що належала йому на підставі державного акта на право власності від 05 червня 2007 року. Земельна ділянка дарувалась за згодою його дружини ОСОБА_2 . У зв`язку із втратою документа, який засвідчує право власності та у зв`язку із браком коштів, вона не зареєструвала своє право власності на земельну ділянку, а тому змушена звернутися до суду із цим позовом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 600,14 кв. м на підставі договору дарування від 25 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року, що набрало законної сили, право власності на спірну земельну ділянку визнано за ОСОБА_4 Спірна земельна ділянка включена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності як така, що зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі вказаного рішення. Отже, позивач не є спадкоємцем спірної земельної ділянки, оскільки до смерті спадкодавця, ця земельна ділянка на підставі судового рішення зареєстрована за іншою особою.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час розгляду цієї справи є рішення суду, яке набрало законної сили, та за яким право власності на спірну земельну ділянку визнано за ОСОБА_4 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2018 рокута постанову Запорізького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до іншого суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що висновки суду про те, що ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з моменту укладання договору купівлі-продажу будинку із 10 листопада 2006 року на підставі рішення суду від 20 листопада 2012 року - є нікчемними. На момент укладання договору купівлі-продажу будинку, ОСОБА_4. розписалася про те, що їй зрозумілі вимоги статті 120 ЗК України в частині того, що при переході права власності на житловий будинок право користування або право власності на земельну ділянку повинно бути оформлено окремою угодою. Суд безпідставно позбавив її батька ОСОБА_3 його права власності на земельну ділянку та безпідставно наділив правом власності земельною ділянкою ОСОБА_8, яка жодних визначених законодавством дій для набуття такого права не вчинила.
У травні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 395 ЦК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
До відзиву ОСОБА_2 не додала докази надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У зв`язку з цим Верховний Суд залишає цей відзив без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 05 червня 2007 року ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, належала земельна ділянка площею 600,14 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи: Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., КП "Водоканал", ВАТ "Мелітопольгаз", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О., про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання дійсним правочину купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, встановлення постійного земельного сервітуту, стягнення судових витрат, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ВАТ "Мелітопольгаз", КП "Водоканал", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., про стягнення грошових сум, визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м, із моменту укладення договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О., зареєстрований за № 4427.