Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 285/71/17
провадження № 61-10603св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Коломієць О. С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про визнання права спільної власності на житловий будинок.
Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 . Відсоток готовності вказаного незавершеного будівництвом житлового будинку становив 47 %.
Також позивач вказувала, що заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2010 року у справі № 2-966/10 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку та визнання права власності задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного 10 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області за реєстровим № 2436. Повернуто сторони у первісний стан, визнано за ОСОБА_2 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Проте, на момент розірвання договору позивач повністю завершила будівництво будинку і збудувала літню кухню, гараж, вбиральні, огорожі за власні кошти. Таким чином, вона набула частку в праві власності на будинок.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею та ОСОБА_2 право спільної власності на садибний житловий будинок АДРЕСА_1, з якої її частка становить 81/100 частин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2017 року (у складі судді Помогаєва А. В.) позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право спільної власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Визначено частку ОСОБА_1 у праві власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 у розмірі 81/100 частин.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2009 року правомірно набула право власності на незавершене будівництво жилого будинку готовністю 47 %, тому за умови дотримання процедури, вона мала право на продовження будівництва. Отже, спірне домоволодіння як завершений будівництвом об`єкт нерухомості створене в результаті діяльності позивача, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 20 грудня
2017 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірний будинок не є самочинним будівництвом, оскільки, придбавши за договором купівлі-продажу незавершений будівництвом вказаний будинко та добудувавши його з дотриманням будівельних норм та правил, ОСОБА_1 мала право ввести будинок в експлуатацію, звернувшись до органів архітектурно-будівельного контролю з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації. Проте, позивач таким правом не скористалась, не оформила право власності на будинок на себе, та, у подальшому, погодилась з рішенням суду, яким договір купівлі-продажу від 10 серпня 2009 року було розірвано, а сторони повернуто в попередній стан. Отже, після розірвання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 втратила право на оформлення спірного будинку в установленому законом порядку на себе.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем обраний той спосіб захисту порушеного права, який найбільш відповідає її інтересам та інтересам її сім`ї.
Крім того, апеляційний суд дійшов невірного висновку про те, що між сторонами не виникло право спільної часткової власності та застосування положень статей 356, 357, 364 ЦК України є безпідставним.
Доводи інших учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 серпня 2009 року між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 . Відсоток готовності вказаного незавершеного будівництвом житлового будинку становив 47 %.
Відповідно до робочого проекту електропостачання від 24 вересня
2009 року будинку
АДРЕСА_2 та робочого проекту газопостачання зазначеного будинку від 17 вересня 2009 року
ОСОБА_1 є замовником робіт зі створення технічної можливості щодо приєднання до електроустановки відповідної потужності електричної енергії, а також газопроводу та встановлення газового лічильника.
Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 05 листопада 2009 року
№ 570 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для передачі їх в оренду: ОСОБА_1 - ділянку на АДРЕСА_1, орієнтовною площею
0,0600 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Також суди встановили, що заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області
від 25 серпня 2010 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку та визнання права власності задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку
АДРЕСА_1 , укладеного 10 серпня 2009 року між ОСОБА_2
та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом
Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області за реєстровим № 2436. Повернуто сторони у первісний стан, визнано за ОСОБА_2 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 (справа № 2-966/10). Рішення суду набрало законної сили 25 серпня 2010 року. ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржувала.
Також, рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року, залишеним без змін Апеляційним судом Житомирської області від 15 лютого 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, про виселення задоволено частково. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні незавершеним будівництвом житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом виселення
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та малолітніх дітей - ОСОБА_4,
2007 року народження, ОСОБА_5, 2011 року народження, без надання іншого житлового приміщення (справа № 285/540/16-ц). Рішення набрало законної сили 15 лютого 2017 року.
Суди встановили, що згідно з довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2016 року № 70419805 власником земельної ділянки площею 0,0532 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 з 14 червня 2013 року є ОСОБА_2 .
Відповідно до технічного паспорту від 11 травня 2016 року, садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку, прибудови, веранди, тераси, гаражу, літньої кухні, вбиральні, огорожі, колодязя, які побудовані у 2009 році.
Також відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 27 березня 2017 року, на момент укладення договору купівлі-продажу від 10 серпня 2009 року, незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, становив 47 % готовності.
На кінець 2009 року до складу вищевказаного будинковолодіння входили такі споруди: житловий будинок, прибудова, веранда, тераса, гараж, літня кухня, убиральня, огорожа, колодязь. Відповідно до технічних паспортів, будівництво житлового будинку було завершено і він готовий до експлуатації.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 червня 2017 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу для вирішення наступних питань: 1. Чи відповідають житловий будинок, гараж, літня кухня, інші господарські будівлі і споруди, які складають будинковолодіння на
АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва? Якщо якийсь із об`єктів не відповідає вимогам в галузі будівництва, то чи можливо усунути виявлені недоліки та чи не перешкоджає це експлуатації такого об`єкта за призначенням?
2. Визначити частку на момент проведення експертизи, яку займає в будинковолодінні, розташованого на
АДРЕСА_2 незавершене будівництво (незавершене будівництво житлового будинку будівельною готовністю 47 %, до якого відноситься огорожа) в стані на момент укладення між
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва будинку від 10 серпня 2009 року.