ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2020 року
Київ
справа №826/30/18
адміністративне провадження №К/9901/15920/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року, ухвалену у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 березня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.
3. Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 травня 2019 року апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу підписано представником МВС України Шопіною Ю.Є. на підтвердження повноважень якої додано довіреність засвідчену самою Шопіною Ю.В., разом з тим доказів того, що вона є особою, якій законом надано право засвідчувати копії довіреності матеріали справи не містять.
IІ. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
6. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Міністерство внутрішніх справ України подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності права підпису апеляційної скарги у представника МВС України, оскільки надана на підтвердження повноважень представника довіреність була завірена належним чином.
ІІI. Джерела права і акти їхнього застосування
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи і доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
9. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
10. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
11. Частина 3 статті 59 КАС України передбачає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
12. Частини 5 і 6 статті 59 КАС встановлюють:
- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;
- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
13. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС).
14. Статтею 60 КАС передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).
15. Згідно з частиною 3 статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
16. Положення статті 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
IV. Позиція Верховного Суду
17. Питанням яке підлягає вирішенню є наявність у представника юридичної особи в адміністративному процесі права самостійно засвідчити копію довіреності і чи буде така, засвідчена самим представником копія довіреності, належним доказом наявності у нього відповідних повноважень з представництва.
18 Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.