ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2020 року
Київ
справа №2а-148/12/2408
касаційне провадження №К/9901/12118/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.03.2016 (головуючий суддя: Піхало Н.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Совгира Д.І., Білоус О.В.) у справі №2а-148/12/2408 за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2012 року Військовий прокурор Чернівецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ або відповідач-1), Чернівецького обласного військового комісаріату (далі - Чернівецький ОВК або відповідач-2), в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідачів щодо відмови йому у виплаті одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
стягнути з Чернівецького ОВК на його користь одноразову грошову допомогу в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби, у сумі 5297,40 грн.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №№2011-ХІІ) та постанови Уряду від 28.05.2008 №499 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі - Порядок №499), оскільки у 2010 році йому встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок травми, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.04.2013 адміністративний позов задоволено частково:
визнано неправомірними дії МОУ (в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, інвалідності осіб, звільнених з військової служби) та Чернівецького ОВК щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
зобов`язано Чернівецький ОВК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 набув право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки його травма пов`язана із проходженням військової служби, а відтак дії відповідачів щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу вказаної допомоги є протиправними.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 скасовано постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.04.2013 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
визнано неправомірними дії МОУ (в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, інвалідності осіб, звільнених з військової служби) та Чернівецького ОВК щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
зобов`язано Чернівецький ОВК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог статті 16 Закону №2011-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги, проте виходив з того, що рішення ухвалене неповноважним судом, позаяк цей спір стосується виплати коштів під час проходження та звільнення позивача з публічної служби, а тому такий предметно підсудний окружному адміністративному суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2015 скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанцій погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ним травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби. При цьому, суд касаційної інстанції констатував, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби, виникає з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто з моменту встановлення ступеня втрати професійної працездатності, а не з моменту отримання травми.
Разом з тим, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність протиправної поведінки у діях двох відповідачів суд касаційної інстанції визнав передчасними. Касаційний суд вказав, що Порядок №499 чітко розмежовує повноваження уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів (МОУ), що безпідставно не враховано судами при прийнятті судових рішень.
Також суд касаційної інстанції вказав на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про непідсудність вказаної справи місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Під час нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд:
визнати протиправними дії МОУ щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
зобов`язати відповідача-1 провести нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
зобов`язати Чернівецький ОВК провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.03.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016, адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії МОУ щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби;
зобов`язано МОУ провести нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач набув право на виплату одноразової грошової допомоги на підставі та на умовах, визначених статтею 16 Закону №2011-ХІІ та Порядком №499. Суди попередніх інстанцій констатували, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням травми без встановлення групи інвалідності, заподіяної під час виконання обов`язків військової служби, виникає не інакше як з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто з моменту встановлення ступеня втрати професійної працездатності, а не з моменту отримання травми.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Чернівецького ОВК провести ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги, суди попередніх інстанції виходили з того, що до повноважень відповідача-2 належить лише підготовка документів для направлення їх до розпорядника бюджетних коштів для прийняття компетентним органом рішення про призначення або про відмову у приученні одноразової грошової допомоги. У спірному випадку Чернівецьким ОВК не допущено протиправної поведінки у відношенні до ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, МОУ подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент отримання позивачем травми, що призвела до часткової втрати працездатності не існувало норми, яка давала б право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 30.01.2018 визначений склад суду: головуючий суддя: Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
За результатами повторного автоматизованого розподілу від 09.12.2019 визначений новий склад суду: головуючий суддя: Бевзенко В.М., судді: Данилевич Н.А., Уханенко С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 задоволено заяви суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., Уханенка С.А. про самовідвід, а справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.
В порядку статті 31 КАС України, за результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.12.2019 визначений новий склад суду: головуючий суддя: Чиркін С.М., Єзеров А.А., Саприкіна І.В.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог частини третьої статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2009 ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Генерального штабу-Командувача Збройних Сил України №135 (по особовому складу) від 10.03.2009 та наказу командира військової частини А2308 №86 (по стройовій частині) від 14.05.2009 звільнено з військової служби за станом здоров`я.
Згідно із інформацією зазначеною у довідці серії БВМ-2008 №85/112 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої Обласною МСЕК м. Чернівці ОСОБА_1 06.12.2010 первинно встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках - 25%.
Відповідно до інформації, зазначеної у протоколі засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв у колишнього військовослужбовця від 05.01.2011 №4 отримана ОСОБА_1 травма в січні 1989 року пов`язана з проходженням ним військової служби.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 через Чернівецький ОВК звернувся до МОУ із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону №2011-ХІІ та Порядку №499.
За результатами розгляду цієї заяви розпорядником бюджетних коштів (1-й відповідач) прийнято рішення, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.03.2011 №1, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення обґрунтовано тим, що довідка від 06.12.2010 серії БВМ-2008 №85/112 визначає ступень втрати працездатності не на день травми, а на час огляду, тобто через 21 рік після її отримання. Законодавство на час отримання травми не передбачало виплати одноразової грошової допомоги й відповідно положення статті 16 Закону №2011-ХІІ та Порядку №499 до позивача не застосовуються.