ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2020 року
Київ
справа №П/811/210/16
адміністративне провадження №К/9901/26077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрПродДонСервіс" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 (суддя Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Шальєва В.А., Білак С.В.) у справі №811/210/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрПродДонСервіс" до Кіровоградської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "УкрПродДонСервіс" звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000182201, №0000192201.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. ТОВ "УкрПродДонСервіс" просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій і прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "УкрПродДонСервіс"у справі №811/210/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №811/210/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено попередній розгляд справи на 14.01.2020.
У касаційній скарзі в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Як вказує позивач, реальність господарських операцій повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, судами не вжито заходів для повного з`ясування всіх обставин справи, не повно досліджено на оцінено докази, неналежно встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи. Позивач зазначає, що товариством укладені відповідні угоди з контрагентами, які на час укладення угод були зареєстровані платниками податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивач стверджує, що з огляду на доведеність реальності господарської операції товариством вірно визначено податковий кредит з податку на додану вартість, а отже податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами податкового органу у період з 23.11.2015 по 25.11.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "УкрПродДонСервіс" з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах із ТОВ "Зет Трейд" за період з 01.06.2014 по 30.06.2014.
За результатами перевірки складено акт від 30.11.2015 №2/11-23-22-01/37383711, яким зафіксовано порушення позивачем:
пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 152188,00грн.;
пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 136969,00грн.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.12.2015:
№0000182201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 136969,00грн. за основним платежем та 68485,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
№0000192201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 152188,00грн. - за основним платежем та 76094,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000182201, яким ТОВ "УкрПродДонСервіс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 136969,00грн. основного платежу та 68485,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 94219,00грн. основного платежу та 47109,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000192201, яким ТОВ "УкрПродДонСервіс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 152188,00грн. за основним платежем та 76094,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 104688,00грн. основного платежу та 52344,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судами вказано, що податкові повідомлення-рішення частково скасовано на суму 298360,50грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Зет Трейд" щодо придбання продуктів харчування (товарів) безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "УкрПродДонСервіс", щодо вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000182201 в частині 42750,00грн., суд дійшов висновку про незадоволення позову в цій частині, оскільки судом встановлено, що вартість інформаційних (консультативних) послуг, вказана в актах, без ПДВ становить 237500,00грн., крім того, доказів отримання конкретних послуг, що були б пов`язані з господарською діяльністю позивача, не надано, а тому є відсутніми правові підстави для віднесення за вказаними податковими накладними та актами податку на додану вартість до податкового кредиту, а сум без ПДВ до складу витрат, отже позовні вимоги визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000192201 в частині 47500,00грн. основного платежу також задоволенню не підлягають.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 ПК України.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Як визначено пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.