1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 січня 2020 року

Київ

справа №826/14737/15

адміністративне провадження №К/9901/4965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Старокиївський банк", відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року у складі судді Літвінової А.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Губської О.А. (головуючий), суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Пантіної Любові Олексіївни, Фонду про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1175-2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк", оформлене наказом від 29 серпня 2014 року №61 (згідно з переліком);

1.2 зобов`язати уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду;

1.3 зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, позов задовольнив частково.

2.1 Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 5 червня 2014 року №06/1175-2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк", оформлене наказом від 29 серпня 2014 року №61 (згідно з переліком).

2.2 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

2.3 У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського вкладу від 5 червня 2014 року №06/1175-2014, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 186 000,00 грн. з датою повернення вкладу 5 грудня 2014 року.

3.2 Внесення на банківський рахунок грошових коштів у розмірі 186 000,00 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 5 червня 2014 року №66482.

3.3 На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року №365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2014 року №50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк".

3.4 Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року №563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк". На виконання даної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2014 року №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

3.5 Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації банку з 18 вересня 2014 року та призначено уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О.

3.6 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2017 року №3697 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" до 17 вересня 2018 року включно.

3.7 Листом від 9 грудня 2014 року №1276/09-02 уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О. повідомила позивача про те, що договір банківського вкладу від 5 червня 2014 року №06/1175-2014 та операції з внесення та перерахування грошових коштів на рахунках, відкритих на виконання вказаного договору, є нікчемними, відповідно до вимог статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3.8 Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що укладення договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надавало йому переваги перед іншими вкладниками/кредиторами, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності, призвело до безпідставного збільшення фінансових зобов`язань держави. Уповноважена особа Фонду зазначила, що укладення позивачем лише договору банківського вкладу та договору банківського рахунку без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку не є підставою для виникнення права на одержання відшкодування вкладу за рахунок Фонду.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

7. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

8. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

9. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

11. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

12. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

14. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

16. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 6 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського вкладу №06/1175-2014. На підставі вказаного договору позивачем було внесено готівкові кошти в сумі 186 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією №66482 від 5 червня 2014 року.

18. Частина друга статті 38 Закону №4452-VI (у редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

19. Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

20. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

21. З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

22. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.


................
Перейти до повного тексту