1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 січня 2020 року

Київ

справа №813/4326/16

адміністративне провадження №К/9901/20142/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №813/4326/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо внесення пропозиції про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №2737 від 07 листопада 2016 року щодо накладення на поліцейського Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №484 о/с від 06 грудня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію";

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 28 099 (двадцять вісім тисяч дев`яносто дев`ять) грн 80 коп без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків.

2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №484 о/с від 06 грудня 2016 року його звільнено зі служби. Вказаному наказу передувало службове розслідування, за наслідками проведення якого за грубі порушення службової дисципліни, вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 2.15.1, 2.15.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2005 №60дск, що виразилось у непроведенні перед виконанням обов`язків перевірки стану і справності обладнання камер, не прийнятті взятих під варту осіб за кількістю та не здійсненні постійного нагляду за поведінкою останніх, що призвело до надзвичайної події - групової втечі арештованих, на поліцейського Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На переконання позивача, посадові особи Головного управління Національної поліції у Львівській області при проведенні службового розслідування за наслідками втечі заарештованих осіб із Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, при оформленні і затвердженні висновку службового розслідування відносно нього діяли поза межами правових норм, всупереч Конституції України, закону та відомчих нормативно-правових актів МВС України, прийнятих відповідно до закону та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України. Зокрема, при оформленні висновку службового розслідування Головного управління Національної поліції у Львівській області і внесенні пропозиції щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із поліції, посадові особи не дослідили вчинених позивачем дисциплінарних проступків відповідно до займаної посади і функціональних обов`язків, а безпідставно об`єднали їх разом із проступками посадових осіб, що вплинуло на прийняття помилкового рішення (вчинення дій) і як наслідок спричинило незаконне звільнення із органів поліції.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року позов задоволено повністю: визнано протиправними дії посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо внесення пропозиції про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №2737 від 07.11.2016 щодо накладення на поліцейського Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №484 о/с від 06 грудня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію"; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 28 099 (двадцять вісім тисяч дев`яносто дев`ять) грн 80 коп без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме на посадових осіб начальницького складу поліції, яким позивач безпосередньо підпорядкований по службі і у яких зберігаються ключі від камер, покладається обов`язок, вчинити дії щодо перевірки стану і справності обладнання камер, тому позивач фактично був позбавлений можливості особисто здійснити перевірку стану і обладнання камер ізолятора тимчасового тримання. Окрім цього, за період несення позивачем служби з 20.00 год. 15 жовтня 2016 року по 8.00 год 16 жовтня 2016 року по охороні затриманих і взятих під варту осіб, які утримувались в ІТТ Самбірського ВП ГУПН у Львівській області, позивач виконував свої обов`язки, сумлінно здійснював постійний нагляд за поведінкою в камерах затриманих і взятих під варту осіб, тому звільнення ОСОБА_1 зі служби є протиправним.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що втеча арештованих з ізолятора тимчасового тримання Самбірського ВП ГУ НП стала можливою внаслідок грубих порушень в організації роботи ізолятора тимчасового тримання, безвідповідального ставлення працівників відділу поліції до виконання покладених на них службових обов`язків по забезпеченню надійної охорони спецконтингенту. Згідно з копіями книги актів щоденних технічних оглядів камер та службових приміщень ОСОБА_1, разом з іншими працівниками, перевіряв технічний стан камер, проводив покамерну виводку арештованих, повний обшук їх речей, заборонених речей та предметів не виявлено, хоча встановлено і не заперечується позивачем, що виводка заарештованих з камери №3 не проводилась, як і не проводились технічні обстеження камер і службових приміщень. Відповідно до пункту 2.15.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2005 №60дск, постовий зобов`язаний зокрема пильно нести службу, здійснювати пильний нагляд за поведінкою в камерах затриманих і взятих під варту осіб. Відповідно до пункту 2.15.6 регулярно доповідати черговому про результати нагляду за поведінкою затриманих і взятих під варту осіб. Також, відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові. Однак позивачем ОСОБА_1 цього зроблено не було.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Інструкцією про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2005 №60дск, не передбачено обов`язку постового поліцейського ізолятору тимчасового тримання самостійно перед виконанням обов`язків на посту проводити перевірку стану і справності обладнання камер. Крім того, під час перезмінки і заступлення на чергування о 19 год 42 хв 15.10.2016 не було проведено огляду камер ізолятору тимчасового тримання, покамерно не перевірено наявність затриманих і взятих під варту осіб за кількістю і за наявними щодо них документами, не проведено їх опитування та обшуку відповідальними особами.

IV. Позиція інших учасників справи

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року.

9. 12 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Білоусу О.В. (головуючого судді), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 31 травня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 30 травня 2019 року №537/0/78-19.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 14 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 16 січня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №66 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду поліцейського Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та присвоєно звання сержант поліції.

14. 16 жовтня 2016 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшла інформація про втечу з ізолятора тимчасового тримання Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області трьох осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 .

15. З метою дослідження обставин, що стали приводом для порушення службової дисципліни, встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, т.в.о. начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ про призначення службового розслідування №2500 від 17 жовтня 2016 року.

16. За наслідками проведеного службового розслідування, за грубі порушення службової дисципліни, вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 2.15.1, 2.15.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2005 № 60дск, що виразилось у непроведенні перед виконанням обов`язків перевірки стану і справності обладнання камер, не прийнятті взятих під варту осіб за кількістю та не здійсненні постійного нагляду за поведінкою останніх, що призвело до надзвичайної події - групової втечі арештованих, на поліцейського Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №484 о/с від 06 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.


................
Перейти до повного тексту