ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2020 року
Київ
справа №813/4330/14
адміністративне провадження №К/9901/8267/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М.,
Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова подала до суду позов, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 № 0000932210 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 111284,00 грн за основним платежем та в сумі 27821,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що не включення до складу доходу операції з ліквідації основних засобів та списання їх з балансу у 4 кварталі 2012 року на суму 415216 грн зумовлено тим, що витрати, пов`язані з придбанням основних засобів, не були враховані підприємством у складі витрат в цілях податкового обліку. Витрати в сумі 114709,00 грн є витратами позивача зі сплати орендної плати, яка підтверджена платіжними дорученнями, тому позивач правомірно відніс такі витрати до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.
Львівський окружний адміністративний постановою від 05.09.2014 відмовив в задоволенні адміністративного позову повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2015 скасував постанову суду першої інстанції, скасував податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 № 0000932210.
ДПІ у Франківському районному суді м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що пункт 189.9 статті 189 Податкового кодексу України не розмежовує вид податку, якого ця норма стосується, тому позивач мав віднести операції з ліквідації основних засобів до операцій з постачання товарів та надати до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання, створення основних виробничих або невиробничих засобів. Наданий позивачем документи на підтвердження такого факту - акти на списання основних засобів типової форми № 03-3 за змістом не відповідають вимогам Типових форм актів, установлених наказом Мінстату України від 29.12.1995 № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку", тому позивач не виконав вимог пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України. Позивач протиправно включив до складу інших витрат, що включаються до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, витрат зі сплати орендної плати за 2011 рік.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.07.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.01.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на так
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 03.12.2013 № 0000932210 грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 111284,00 грн за основним платежем та в сумі 27821,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 25.10.2013 № 278/22-10/34045725 позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, про порушення вимог підпункту 135.5.15, пункту 138.5 статті 138, пункту 189.9 статті 189, пункту 138.2, підпункту "в" пункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
Згідно з актом перевірки порушення позивачем вимог підпункту 135.5.15, пункту 138.5 статті 138, пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України полягало у невключенні за 4 квартал 2012 року до складу інших доходів, що належать до доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в сумі 415216,00 грн за операціями зі знищення основних засобів. При цьому контролюючий орган виходив з того, що позивач у порушення вимог пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України не подав до контролюючого органу документів про знищення, розібрання та перетворення основних засобів (нерухомого майна та списання їх з балансу).
Порушення позивачем вимог пункту 138.5 статті 138, підпункту "в" пункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України полягало у тому, що позивач не надав до перевірки документів на підтвердження різниці в сумі 114709,00 грн між сумою - 267990,00 грн, задекларованою у 2012 року у складі інших витрат як сплата податків і зборів (орендної плати за землю), та фактично визначеною за договором оренди землі сумою орендної плати - 153281,28 грн.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 01.11.2007 ТОВ "Київська інвестиційна компанія" придбала та згідно з актами прийому-передачі від 04.12.2007 прийняла нерухоме майно за адресою м. Львів, вул. Жасминова 5, а саме: цех ТНВ літ М-2 вартістю 141250,00 грн; склад ПММ літ Е-1 вартістю 12500,00 грн; склад матеріальний з навісом літ Д-1 вартістю 253750,00 грн.; транспортний цех вартістю 627500, 00 грн. Загальна вартість придбаних та поставлених позивачем на баланс основних засобів становить 1035000,00 грн.
У грудні 2012 року цех ТНВ, склад ПММ, склад матеріальний з навісом позивач зніс. Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради, "БТІ та ЕО" скасувало реєстрацію зазначених об`єктів нерухомості в державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками від 19.12.2012 та від 22.12.2012. Балансова вартість знесених об`єктів нерухомості на момент знесення становила 415216,45 грн.
З моменту придбання вказаних об`єктів позивач не здійснював господарської діяльності з використанням цих об`єктів, придбане та поставлене на баланс нерухоме майно не використовував, амортизацію не нараховував.
Згідно з оборотно - сальдовою відомістю по рах. 103 на суму списаних основних засобів - 415216,45 грн позивач зменшив балансову вартість основних засобів та здійснив в бухгалтерському обліку проводку - Дт рах. 976 "Списання необоротних активів" Кт 103.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПКУ) визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.2 статті 135 ПКУ доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПКУ інші доходи включають інші доходи платника податку за звітний податковий період, ніж визначені у підпунктах 135.5.1 - 135.5.14 ПКУ.