ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2020 року
Київ
справа №825/987/16
касаційне провадження №К/9901/45182/18, №К/9901/45183/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства оборони України та Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2016 (головуючий суддя: Карапута Л.В., судді: Рахманкулова І.П., Жук М.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.) у справі №825/987/16 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК або відповідач-1), Міністерства оборони України (далі - МОУ або відповідач-2), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо неподання до розпорядника бюджетних коштів - МОУ висновку та заяви ОСОБА_1, з доданими до неї документами, про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII);
зобов`язати Чернігівський ОВК оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - МОУ висновок про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи;
зобов`язати МОУ розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву позивача про виплату йому відповідно до вимог статті 16 Закону №2011-XII одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що набув право на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи відповідно до вимог статті 16 Закону №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975). Позивач зазначає, що спершу документи позивача були повернуті Чернігівським ОВК без реалізації, проте згодом відповідач-1 направив їх разом із висновком про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до розпорядника коштів для вирішення цього питання, але Департамент фінансів МОУ листом повідомив про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим повернув подані документи.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, адміністративний позов задоволено частково:
зобов`язано Чернігівський ОВК оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - МОУ висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, відповідно до вимог статті 16 Закону № 2011-ХІІ;
зобов`язано МОУ розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідачами не додержано процедури розгляду питання про призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги. При цьому суди попередніх інстанцій в контексті підстав, які слугували для відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги констатували, що саме на МОУ, як на головного розпорядника коштів, покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності. З огляду на те, що питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у встановленому законом порядку МОУ не вирішувалося, належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є зобов`язання Чернігівського ОВК направити до розпорядника коштів висновок, а МОУ розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги та прийняти одне із передбачених законодавцем рішень.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, МОУ та Чернігівський ОВК подали касаційні скарги, у яких з посиланням на порушення судами норм матеріального права просять суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга МОУ обґрунтована тим, що цей спір розглянутий з порушенням правил предметної підсудності, оскільки такий, на переконання Міністерства, мав би розглядати окружний адміністративний суд, а не місцевий загальний суд як адміністративний. Також скаржник звернув увагу на те, що позивач проходи службу у прикордонних військах колишнього СРСР, а тому виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а не МОУ.
Касаційна скарга Чернігівського ОВК обґрунтована тим, що позивача поновлено в правах шляхом направлення на розгляд МОУ висновку з доданими до нього документами для вирішення питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 та від 19.04.2017 відповідно відкриті касаційні провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 20.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивач право на подачу відзиву на касаційні скарги МОУ та Чернігівського ОВК не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційних скарг, з урахуванням вимог частини третьої статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в 1980-1982 роках проходив строкову військову службу у військових частинах 2420, 2047 Прикордонних військ КДБ СРСР.
При виконанні обов`язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги в Демократичній республіці Афганістан в 1982 році ОСОБА_1 отримав поранення: ЗЧМТ, контузія головного мозку і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується інформацією з протоколу від 24.12.2013 № 3283.
Позивач звільнений з лав Збройних Сил СРСР відповідно до наказу від 28.03.1982 №85.
З 23.02.2015 позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується інформацією з довідки МСЕК серії АВА №011106 від 17.03.2016.
26.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Державної Прикордонної служби України з відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, але 23.12.2015 листом його було повідомлено, що порушене у зверненні питання має розглядатись МОУ.
У зв`язку з цим 30.11.2015 позивач звернувся через Чернігівський ОВК до розпорядника коштів із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи.
Проте Чернігівським ОВК листом від 03.12.2015 № 6741 позивачу повернуто його документи без реалізації.
Згодом Чернігівський ОВК листом від 03.06.2016 №2032 повідомив позивача про помилковість повернення його заяви, у зв`язку з чим йому було запропоновано повторно подати відповідні документи для їх направлення на адресу МО України для вирішення питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Листом №5/2484с від 14.06.2016 позивача було проінформовано про те, що для направлення його документів на адресу МО України йому необхідно надати до військкомату належним чином завірені на відповідність оригіналам копії документів або їх оригінали.
З огляду на те, що необхідних документів позивач до військкомату не надав, відповідач-1 листом від 23.06.2016 №2285 повторно запропонував ОСОБА_1 надати належним чином завірені копії документів або їх оригінали для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Після надання позивачем до Новгород-Сіверського об`єднаного міського військового комісаріату, де він перебуває на обліку, оригіналів відповідних документів, їх копії були завірені військовим комісаріатом та направлені на адресу Чернігівського ОВК.
Супровідним листом від 15.07.2016 № 5/2922с заява позивача з доданими до неї документами щодо призначення одноразової грошової допомоги була направлена Чернігівським ОВК на адресу МОУ для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
Листом від 24.10.2016 №248/3/6/4097 Департамент фінансів МОУ повернув на адресу військкомату подані позивачем документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги без реалізації. У листі зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги особам звільненим з прикордонних військ здійснюється Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а не МОУ.
Про прийняте розпорядником коштів рішення Чернігівський ОВК повідомив позивача листом від 02.11.2016 №5/4271е.
Вважаючи таку відмову протиправно, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обовязків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.
Отже, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, Верховний Суд вважає, що необхідним при вирішенні даної справи є перевірка дотримання відповідачами процедури розгляду питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Статтею 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За змістом положень статті 16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.